Колонка Юрія Гелетія, заступника Голови Національного банку України інтернет-виданню НВ.Бізнес.

Лише уявіть, два роки тому, як би ви захотіли інвестувати, скажімо, в акції Apple, вам потрібно було б отримувати ліцензію. А максимальна сума такої операції обмежувалася 50 тис. євро на рік.

Раніше бізнес не міг продавати зароблені ним валютні кошти в зручний для нього час, бо діяло правило їх обов’язкового продажу.

Зараз все змінилося: бізнес може продавати валютні надходження, коли йому буде зручно, а громадяни — інвестувати за кордон без зайвих ліцензій, керуючись правилом не більше 200 тис. євро на рік. А ще непомітно для багатьох у нашому житті з’явилася можливість купувати валюту онлайн — її також не було ще два роки тому.

То що ж стало переломною подією? Закон «Про валюту та валютні операції», ініціатором та активним учасником розробки якого виступив НБУ. Він почав діяти в лютому 2019 року. Відтоді Національний банк зміг одразу зняти більше 20 обмежень.

Головна ідея цього закону — «все, що не заборонено — дозволено». Водночас принцип контролю за кожною валютною операцією замінено принципом «більше ризиків — більше уваги, менше ризиків — менше уваги».

Саме тоді Національний банк оприлюднив свою Дорожню карту скасування валютних обмежень. Низку кроків по ній ми вже зробили, інші — плануємо. Але про них трохи далі.

Може здатися, що словосполучення «валютна лібералізація» жодним чином не стосується громадян, адже всі ці «складні» операції на кшталт «форвардів», «свопів» переважно потрібні для бізнесу. Але це не так. Як мінімум, бо всі ці операції є доступними й для населення. Як максимум, від валютної лібералізації залежить робота валютного ринку нашої країни.

Навіщо потрібні валютні обмеження та чому їх не можна скасувати сьогодні ж?

Усі валютні обмеження, які діють зараз, з’явилися ще до 2016 року. Цьому передувала низка причин:

  • По-перше, Національний банк намагався підтримувати фіксований курс, витрачаючи значну частину міжнародних резервів у 2010−2013 роках. Це разом зі стрімким збільшенням зовнішнього боргу й значним переважанням імпорту над експортом призвело до суттєвих макроекономічних дисбалансів;
  • По-друге, через анексію Криму Росією та розгортання військового конфлікту на Сході України зруйнувалися економічні зв’язки з територіями, які тимчасово непідконтрольні українському Уряду. Це, зокрема, призвело до значних втрат ВВП;
  • По-третє, уведення торгівельних обмежень з РФ, яка в той час була головним торговельним партнером України.

Ці події стали причиною кількох хвиль значного ослаблення гривні з одночасним зростанням попиту на іноземну валюту й поглибленням її дефіциту в 2014—2015 роках. З метою забезпечення фінансової стабільності України, Національний банк був змушений запровадити низку обмежень на валютному ринку.

Якби сьогодні існували передумови для зняття всіх обмежень на валютному ринку, НБУ зробив би цей крок. Але наразі таких передумов немає. Водночас центробанк вже досяг певного прогресу в лібералізації валютного ринку.

Що вже зроблено і як було раніше?

За два роки Національний банк скасував деякі валютні обмеження та пом’якшив більшість із діючих. Наприклад, для розширення можливостей бізнесу з управління їх власною ліквідністю скасовано:

  • вимогу, за якою бізнес мав обов’язково продавати від 30% до 100% валютної виручки на міжбанківському валютному ринку;
  • обмеження на купівлю іноземної валюти за кредитні кошти;
  • вимогу про резервування гривневих коштів за один-три дні до купівлі іноземної валюти.

Також здійснено кроки, важливі для підвищення інвестиційної привабливості України, зокрема НБУ скасував обмеження:

  • на перерахування бізнесом із іноземним капіталом дивідендів за кордон (раніше діяв ліміт на такі операції – 12 млн євро на місяць);
  • на перерахування коштів від продажу облігацій і нелістингових цінних паперів (для них діяв ліміт у розмірі 5 млн євро).

Кожний крок з лібералізації валютного ринку Національний банк здійснював аналізуючи як стан самого ринку, так і макроекономічні фактори. Зняті обмеження полегшили життя бізнесу й не мали негативного впливу на подальший сталий економічний розвиток України.

Що було зроблено для населення?

По-перше НБУ зняв всі ліміти для громадян на офлайн-купівлю валюти, та запровадив можливість купувати валюту онлайн. Крім того, в минулому місяці регулятор дозволив банкам проводити з населенням операції на умовах «форвард» (купівля та продаж) та «своп» (поки лише продаж).

Одразу виникає питання: що це таке й навіщо це потрібно звичайним громадянам? Насамперед ці операції допомагають керувати валютними ризиками, тобто не втрачати на зміні курсу, наприклад, під час здійснення запланованих великих покупок.

Як працюють операції на умовах «форвард»? Укладаючи договір з банком, громадянин зобов’язується купити чи продати валюту через зазначений у договорі термін за визначеним в день укладання угоди курсом.

Це зручно, коли ви знаєте, що в майбутньому вам буде потрібна певна кількість іноземної валюти, наприклад, для оплати навчання, а кошти для купівлі валюти ви отримаєте лише через деякий час. Щоб спланувати свої видатки, а також не втратити в разі зміни курсу гривні, ви можете «зарезервувати» майбутній курс.

Як працюють операції на умовах «своп»:

  • перша частина: громадянин обмінює гривню на валюту за курсом, який діє на момент проведення операції;
  • обмінний курс другої частини операції визначається з урахуванням різниці між процентними ставками за гривневими та валютними коштами на строк дії операції.

Тобто, операція «своп» фактично означає, що один учасник позичає іншому валютні кошти, а той у свою чергу на цей же термін позичає своєму контрагенту гривневі кошти. Вирахування курсу другої частини операції з огляду на різницю в ставках за різними валютами — це справа техніки.

Такі операції можуть бути зручними, коли, наприклад, вам терміново потрібна іноземна валюта, але ви не хочете обмінювати свої заощадження в гривні, тому що незабаром отримаєте необхідну кількість валюти. Це дозволить, зокрема, дещо зекономити на комісії банків, та більш зручно керувати заощадженнями.

У минулому місяці НБУ також удвічі розшив е-ліміт на деякі закордонні операції населення (до 200 тис. євро). Серед них: інвестування за кордон, переказ коштів на власні іноземні рахунки, надання позики іноземним громадянам та страхування життя закордоном.

До речі, такі перекази в минулому році здійснили майже 14 тис. українців, а загальна сума операцій становила 274 млн євро. Серед найпопулярніших напрямків: США (32% від загальної суми), Іспанія (10,5%), Кіпр (8,8%), Польща (7%) та Швейцарія (5,2%).

Яких кроків чекати від НБУ?

Ми й надалі скасовуватимемо валютні обмеження. Зокрема, наступним значущим кроком стане зняття вимоги для бізнесу про купівлю іноземної валюти під зобов’язання. Зараз підприємства можуть купувати валюту за умови, якщо їм, наприклад, потрібно погасити кредит перед нерезидентом або українським банком у іноземній валюті. Тобто за наявності підстави.

Ми очікуємо, що, зважуючи кожен крок, нам вдасться захистити реальний сектор економіки та фінансові ринки від несподіваних негативних явищ. Водночас головна мета валютної лібералізації є незмінною — скасування всіх валютних обмежень, щоб і бізнес, і населення могли вільно здійснювати будь-які валютні операції. І це можливо.