Радник LCF Law Group, керівник практики виконання судових рішень та розшуку активів Денис Спєров у колонці для AIN.UA розповів, як в умовах війни працюють різні державні реєстри, чому деякі з них були відключені та коли запрацюють знов.

24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення країни-агресора на територію нашої Держави.

Початок ведення активних бойових дій та тимчасова окупація певних регіонів України показали, що в умовах воєнного стану є багато охочих отримати наживу на чужій біді: в країні почастішали випадки мародерства, від якого страждає як бізнес (зокрема, заклади торгівлі, фармацевтичні заклади), так і приватні особи (крадіжки майна). Правоохоронні органи, тероборона та просто самі громадяни ведуть активну боротьбу з мародерами.

В свою чергу, боротьба з потенційними «мародерами» проводиться і на державну рівні.

Так, з метою збереження цілісності та конфіденційності інформації, недопущення несанкціонованого втручання та спотворення даних, недопущення випадків рейдерства Міністерством юстиції України та ДП «Національні інформаційні системи» було припинено функціонування державних реєстрів та баз даних, які адмініструються державою.

Зокрема, з 24 лютого було повністю було припинено функціонування таких реєстрів (перелік не є вичерпним):

  • Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРПНМ),  в якому фіксуються всі дії щодо нерухомого майна;
  • Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (ЄДРЮОФОПГФ),  який містить інформацію та в якому  проводяться всі реєстраційні дії щодо бізнесу;
  • Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) та Єдиного  реєстру боржників (ЄРБ), в яких фіксуються всі виконавчі дії та складаються документи виконавчого провадження;
  • Державного реєстру обтяжень рухомого майна (ДРОРМ), в якому фіксуються обмеження щодо розпорядження рухомим майном фізичних та юридичних осіб;
  • Державного реєстру актів цивільного стану (ДРАЦС), в якому міститься інформації про державну реєстрацію шлюбу, народження, смерті тощо;
  • Електронного реєстру апостилів (ЕРА).

Проте навіть в умовах воєнного стану життя населення та бізнесу триває. І досить часто виникає необхідність отримання доступу та проведення реєстраційних дій у відповідних реєстрах. Для забезпечення потреб громадян та бізнесу держава поступово починає поновлювати функціонування державних реєстрів в місцевостях, де це є можливим.

Зокрема, за повідомленнями ДП «НАІС» та Міністерства юстиції України, станом на 24 березня 2022 року у більшості регіонів України (зокрема у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровський, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій областях, містах Київ, Запоріжжя та Краматорськ) відновлено роботу наступних реєстрів:

1. Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (часткове функціонування)

По-перше, було поновлено доступ до ЄДРЮОФОПГФ в режимі обмеженого доступу по АРІ. Це означає, що наразі отримати інформацію про компанії (стан, адреса, керівники, засновники) та ФОП можливо за допомогою інформаційних систем (зокрема, OpenDataBot, YouControl,  Vkursi тощо),  для чого необхідно виконати пошук за відповідним критерієм (назва, код ЄДРПОУ/ІПН).

По-друге, на даний момент в ЄДРЮОФОПГФ реалізовано можливість проведення виключно найбільш необхідних реєстраційних дій, які не можуть завдати значної шкоди бізнесу у разі несанкціонованого доступу до реєстру, зокрема:

  • зміна керівника юридичної особи у зв’язку з його смертю;
  • зміна місцезнаходження юридичної особи;
  • зміна видів економічної діяльності ФОП;
  • припинення підприємницької діяльності ФОП;
  • створення благодійних організацій та громадських формувань та змін до відомостей про них;
  • реєстрація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, казенних підприємств, державних підприємств, комунальних підприємств, комунальних організацій (установ, закладів), державних організацій (установ, закладів), а також акціонерних товариств, які є банками.
  • Проведення будь-яких інших реєстраційних дій,  зокрема, державна реєстрація нових юридичних осіб та ФОП, зміна учасників юридичних осіб та відомостей про них та інших, наразі залишаються недоступними.
  • Коло суб’єктів державної реєстрації, які наразі здійснюють реєстраційні дії, обмежено. Для проведення вказаних реєстраційні дій необхідно звертатись до суб’єктів надання адміністративних послуг у відповідних міжрегіональних управліннях Мінюсту.

2. Єдиний реєстр боржників

Єдиний реєстр боржників – це систематизована база даних про боржників, що є складовою частиною Автоматизованої системи виконавчого провадження, головною функцією якого є  запобігання відчуженню боржниками майна.

Так, ЄРБ дозволяє перевірити контрагента на предмет наявності невиконаних грошових зобов’язань, а наявність інформації про особу в ЄРБ передбачає ряд обмежень для такої особи (зокрема, заборона відчуження майна).

Перевірити наявність юридичної чи фізичної особи у ЄРБ можливо за посиланням.

Інший функціонал Автоматизованої системи виконавчого провадження залишається недоступним. Це означає, що наразі не можуть бути відкриті нові виконавчі провадження та не можуть вчинятися виконавчі дії у вже відкритих виконавчих провадженнях.

Крім того, найближчим часом Державне підприємство «СЕТАМ» готується відновити проведення електронних аукціонів з продажу майна боржників. За інформацією Мінюсту, система повністю готова до відновлення функціонування, однак наразі наявна необхідність розробки механізмів оформлення угод за наслідком проведення торгів (наприклад, питання державної реєстрації прав на нерухоме майно після торгів).

3. Державний реєстр обтяжень рухомого майна

ДРОРМ – це систематизована база даних про виникнення та зміну статусу обтяжень рухомого майна (застави, заборони, арешти тощо). Повноцінне функціонування ДРОРМ необхідно для  захисту прав та інтересів кредиторів, та також спрямоване на недопущення  протиправних дій боржниками.

Наразі доступ до інформації ДРОРМ також поновлено в режимі доступу по АРІ – інформацію про зареєстровані обтяження рухомого майна можливо отримати за допомогою інформаційних систем. Реєстраційні дії в ДРОРМ проводять суб’єкти державної реєстрації, зокрема, нотаріуси.

4. ДРАЦС – електронна база даних про акти цивільного стану та зміни до них.

Поновлення роботи ДРАЦС важливо для нотаріусів, оскільки вони використовують дані реєстру при проведені низки нотаріальних дій.

Крім того, функціонування ДРАЦС надає громадянам можливість отримати у Відділах РАЦС (онлайн доступу до даних ДРАЦС для населення не передбачено) витяги щодо актових записів про шлюб та його розірвання, державну реєстрацію народження та смерті тощо.

5. Електронний реєстр апостилів

ЕРА – це інформаційна система, яка містить відомості про апостилі, проставлені уповноваженими на це органами. Перевірити автентичність апостилю можливо за посиланням, для чого необхідно зазначити номер та дату проставлення апостилю.

Проставлення апостилю наразі є доволі актуальною послугою, оскільки значна кількість населення була вимушена виїхати або планує виїхати за кордон, а апостильовані документи можуть знадобитися для навчання, відкриття представництв компаній за межами України.


Окрім зазначених вище реєстрів, було поновлено функціонування:

  • Реєстру нотаріусів,
  • Спадкового реєстру,
  • Єдиного реєстру довіреностей,
  • Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів.

З поновленням роботи вказаних реєстрів нотаріуси зобов’язані вносити до них відомості про проведені  нотаріальні дії (видані довіреності, складені заповіти).

Уряд нашої країни та Міністерство юстиції України продовжують роботу над поновленням функціонування інших державних реєстрів, що дозволить розширити перелік послуг, які можуть надаватися  фізичним та юридичним особам.

Серед пріоритетних  напрямків – відновлення функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Однак, для запуску ДРРПНМ  та повноцінного функціонування інших реєстрів (АСВП, ЄДРЮОФОПГФ) однозначно необхідним є прийняття нормативних актів, які мінімізують можливість несанкціонованого втручання в роботу реєстрів та вчинення протиправних реєстраційних дій в умовах воєнного стану