Друга частина ексклюзивного інтерв’ю першого заступника голови Національного банку України (НБУ) Катерини Рожкової агентству «Інтерфакс-Україна».

Давайте від страхового ринку перейдемо до інших секторів. Як ви оцінюєте їх роботу?

Понад 70% небанківського ринку займають фінансові компанії. Цей сегмент найбільш динамічний і, відверто кажучи, найменш регульований. За останні три роки кількість “фінів” збільшилася на 30%, а мікрокредитування росло темпами 50% в рік. Наше завдання спочатку навести порядок з їх ринковою поведінкою, а потім задати вектор для упорядкованого розвитку.

Небанківське кредитування популярно в Україні. І тому є кілька причин. По-перше, в кризові і посткризові періоди кредитна активність банків знижується, і фінансові компанії заповнюють цю нішу. По-друге, у нас значна частина населення не bankable як через “сірих” зарплат і неможливості підтвердити доходи, так і через низький рівень доходів. Адже банки часто відмовляють у кредиті, якщо бачать, що для потенційного позичальника це може стати непосильним навантаженням. Тоді як більшість фінансових компаній кредитують, незважаючи на це. З урахуванням недостатньої фінансової грамотності людей потім отримуємо “кредитну кабалу”.

Конкуренції між банками і фінкомпаніями не повинно бути. Вони пропонують різні продукти. Коли виникає потреба в грошах, люди беруть невеликі кредити у фінкомпаній – 3-5 тис. грн на термін до місяця. У банків же більш довгостроковий продукт. При цьому фінансові компанії зараз дуже активні в розвитку технологій і дистанційності. Думаю, з часом, коли продукти фінансових компаній стануть більш цивілізованими, а самі “фінки” більш соціально відповідальними, то фінкомпанії і банки можуть взаємодоповнювати один одного. Не виключаю, що з часом весь фінансовий ринок буде працювати на комісійних угодах між собою. І виграє від цього клієнт. Але спочатку ми повинні навести порядок з їх рекламою, договорами і методами стягнення боргів.

Як збираєтеся змінити методи стягнення боргів?

Ліки вже є. Ми разом з депутатами написали і зареєстрували законопроект (профільний комітет уже погодив його внесення в зал). Він дає право НБУ як регулятору виключати з реєстру і штрафувати колекторів, які загрожують або шантажують людей. Друга лінія захисту – самі кредитори, банки і фінансові компанії. Вони зможуть працювати тільки з тими колекторами, які є в єдиному реєстрі. Вести цей реєстр буде НБУ. Учасники ринку будуть зобов’язані попереджати клієнта, що можуть залучити колектора в разі прострочення. Також вони будуть публікувати на сайті назву колекторської компанії. Стежити, чи не використовує колектор середньовічні методи “паяльників і наручників”. Якщо він порушує правила, потрібно припинити з ним працювати. Ще до прийняття законопроекту ми випустимо методичні рекомендації для колекторів. Там будуть закладені ті ж принципи.

Звичайно, кредити потрібно повертати. Але і кредитор, і колектор теж повинні бути соціально відповідальними. Недобросовісні компанії псують репутацію всьому ринку. Вважаю, що ринок цивілізується. Звичайно, це не відбудеться відразу. Потрібен час.

Місце кредитних спілок на ринку?

У всьому світі місце кредитних спілок там, де немає банківських послуг – у віддалених районах, невеликих населених пунктах. Але в Україні не зовсім так. Вони намагаються працювати в банківській ніші: в обласних або в великих районних центрах. Тоді як свій потенціал їм потрібно реалізовувати, в тому числі, в сільській місцевості, тим самим підвищуючи доступність фінпослуг для громадян, підтримуючи територіальні громади та регіональні програми розвитку.

У кредитних спілок є істотний недолік – вони нетехнологічними, а їх підходи застаріли. Сьогодні клієнт хоче отримати послугу дистанційно, максимально просто і зручно. Але коштів для інвестування в технології, в дистанційні сервіси у них немає. І заробити у них не виходить. Вони збиткові. За підсумками дев’яти місяців загальний збиток – 27,5 млн грн. Так, позначився карантин. Але і маржа у них менше, ніж у банків, – 13% проти 20%. Середня ставка по кредиту в кредитних спілках – 36%, а за депозитом – 23,5%. При цьому у ряду кредитних спілок спостерігається ситуація, коли ставки по депозитах практично рівні кредитними ставками. І тут, нам як регулятору потрібно говорити full stop і просто зобов’язати їх знизити відсотки по депозитах.

Адже якщо виникає прострочення по кредиту, виникають і витрати на стягнення, суди і юристів. Автоматизованих і налагоджених процедур з повернення боргу у них немає. Послугами аутсорсингу в цьому напрямку вони теж не користуються. Тож не дивно, що якість кредитного портфеля у них погіршився через кризу: якщо в першому кварталі прострочення портфелю становила 28%, в третьому – вже третину.

Підсумовуючи, сьогодні класичний кредитний союз не в змозі конкурувати з новими продуктами банків і фінкомпаній. Їм доведеться перебудуватися, імплементувати технології, щоб працювати на більш широку аудиторію і тоді вижити. Але в нинішньому стані, конкурувати вони не зможуть.

Може, їм запропонувати новий механізм залучення коштів?

Для всіх компаній, які не працюють з грошима населення, ми плануємо розширити можливості фондування. Ми плануємо дозволити залучати кошти пов’язаних осіб в субординований борг. Але для цього необхідне рішення власника. У кредитних спілках це складно зробити, оскільки учасників багато. Спочатку вони створювалися як каса взаємодопомоги. І діяльність не передбачала інвестицій в дистанційні сервіси та інші “хотілки” клієнтів.

Наскільки ризиковим є цей сегмент?

Більшість активних кредитних спілок – маленькі. Вони працюють за класичною схемою: зібрали паї, видають кредити і отримують дохід. У нас до них питань майже немає.

Є питання до найбільших гравців. 70% ринку – це 20 кредитних спілок. Тут ми бачимо ряд ризиків. По-перше, є концентрація в кредитному портфелі. По-друге, між деякими кредитними спілками та фінкомпаніями є зв’язок. Ми зараз дивимося структури власності по ринку і бачимо, що власники окремих “фінів” керують деякими кредитними спілками. І свої паї вони можуть відкликати в будь-який момент. Таким чином, є ризик перетікання активів з кредитних спілок в деякі фінансові компанії. Це потрібно контролювати.

В цілому ж ринок системних ризиків не несе. Всього зареєстровано 327 кредитних спілок. Більше третини – “сплячі”: 85 знаходяться на непідконтрольній території, 16 – не подали звітність, а ще 12, згідно зі звітністю, не ведуть діяльність. Сумарні активи всіх кредитних спілок – 2,6 млрд грн, з них кредити – 2,4 млрд грн.

Перспективи Фонду гарантування для пайовиків кредитних спілок?

Це може стати додатковим імпульсом для розвитку кредитних спілок. Ми працюємо над законом. Але спочатку вони повинні вирішити питання платоспроможності. За нашими даними, у кредитних спілок недеформовані резерви більш ніж на 100 млн грн. Неплатоспроможну кредитну спілку ніхто до Фонду гарантування не візьме.

По-друге, для кредитних спілок членство у Фонді – це додаткове навантаження. Потрібні кошти не тільки на перший внесок, а й на наступні внески. По-третє, це абсолютно інші вимоги до звітності перед Фондом і НБУ. Ми, звичайно ж, будемо над цим працювати. Альтернативою такому фонду може бути гарантування повернення депозитів шляхом страхування. Але обидва цих механізми – це додаткові витрати для кредитної спілки.

Ваше ставлення до такого сегменту як P2P?

Сьогодні цей сегмент зовсім не відрегульований законом. Як правило, на Р2Р майданчиках зустрічаються ті, у кого є гроші, і ті, кому вони потрібні. Посередник в цьому випадку не приймає участі в транзакціях. Так, він консультує, зводить сторони. Але відповідальності не несе. Тому можуть бути проблеми. Наприклад, з наявністю повної інформації про позичальників, перевіркою їх кредитної історії, репутації. Іншими словами, ніхто не проводить якісний скоринг. У разі банкрутства позичальників або самої Р2Р платформи, хто буде займатися поверненням коштів інвесторам ?!

Очевидно, що для запобігання будь-якого роду пірамід потрібно якісне регулювання. До нас зверталося декілька потенційних організаторів Р2Р-майданчиків за порадою. Вони хочуть побудувати цей бізнес правильно, разом з тим розуміючи, що сьогодні в Україні він нічим не регулюється.

Ми б хотіли законодавчо визначити, що є такий вид Р2Р або Р2Вкредитування. Завдання P2P-платформи забезпечити оцінку потенційних проектів, оцінити ризики і з їх урахуванням сформувати цінову пропозицію. Також такий маркетплейс повинен проводити ідентифікацію сторін. Розібратися, чи не шахраї вони. Є також правило диверсифікації, коли одна фізична особа не може інвестувати в один проект більше певної суми. І природно, майданчик повинен нести відповідальність за виконання транзакцій.

Але поки цього немає, проте є приклади побудови пірамід. Виходить, що до моменту прийняття закону такі структури можуть і далі безкарно залучати громадян в ці схеми?

Зараз уберегти таких довірливих людей може тільки фінансова грамотність та роз’яснення, які ми регулярно проводимо. Крім того, наш фінансовий моніторинг – це перша лінія захисту. Всі ці сумнівні компанії так чи інакше працюють через банки, мають рахунки, інкасуються. Якщо банк побачив сумнівного клієнта, повинен бити на сполох і нас повідомляти. А ми будемо дивитися і попереджати клієнтів. Іншого шляху поки немає.

Новий локдаун. Наскільки він може бути страшний для фінансового ринку? І які послаблення Нацбанк може дати?

Для банків механізм відпрацьований. Банки готові працювати дистанційно. У них 100% проблем не буде.

У небанківського ринку були проблеми, коли частині компаній заборонили працювати, але потім їх повернули в список. І в період нового локдауну вони зможуть працювати.

Хоча дозвіл на роботу ломбардів в локдаун критикували.

Критикували. Але в ситуації, коли частина людей втратила доходи через втрату роботи, не можна їх позбавляти можливості отримання необхідних коштів. На жаль, ломбарди – це відображення рівня життя наших людей. У них можуть бути зобов’язання, які не можна реструктуризувати або відстрочити. Можуть бути непередбачені обставини. Ломбард в цій ситуації може допомогти з терміновими грошима. Як тільки рівень життя громадян буде підвищуватися, кількість ломбардів буде скорочуватися сама по собі. За останні три роки з ринку пішов кожен четвертий ломбард. У діючих ломбардах збільшилася кількість відділень. Але з 303 зареєстрованих працює трохи більше половини.

А що з іншими секторами в період можливого локдауну?

Головним болем і для банків, і для небанків були і залишаються кредитні канікули. При цьому питання не стільки в “старих” кредитах, виданих до карантину, скільки в нових. Адже складно кредитувати, розуміючи, що клієнт може в будь-який момент перестати платити, пославшись на кредитні канікули. З огляду на невизначеність, можливо, норму про кредитні канікули потрібно обмежити кредитами, виданими до карантину.

Проблеми перевірок у фінансових і страхових компаній немає, так як немає щоденної звітності. Також ми дозволили подавати звітність в електронному вигляді.

Щоб допомогти страховим компаніям, ми звернулися до податкової і Мінфіну з проханням дозволити при врегулюванні страхових випадків приймати не тільки оригінали документів, а й копії, в тому числі електронні. Сподіваємося, що нам вдасться це зробити.

Ми не торкнулися ще одного сегменту небанківського сектору – лізингу. Як він себе почуває?

Лізинг – це перспективний напрямок, особливо для малого бізнесу. У цьому році він росте більш активно, ніж інші сегменти – в третьому кварталі зростання плюс 30% до докарантінного першого кварталу. Але поки ринок залишається невеликим. Причини – застаріле регулювання і недостатні знання в бізнесу і громадян про цей інструмент.

Зараз в Україні послугами лізингу користуються в основному підприємства сільського господарства, транспорту. Ми хочемо, щоб регулювання і нагляд за роботою лізингових компаній були максимально спрощеними. Адже лізингодавці не залучають кошти від населення.

Потрібно прибрати “паралельні вимірювання”. Адже зараз лізінгодавцями можуть бути як фінансові установи, так і звичайні юридичні особи. Причому вони мають різні умови виходу на ринок і роботи в цілому. Юрособи зараз не бажають ставати фінансовими установами. Адже в такому випадку вони зможуть надавати тільки послуги фінансового лізингу. А ось послуги оперативного лізингу – немає. Ми плануємо це вирівняти. Діяльність з надання фінансового лізингу не буде виключним видом діяльності.

Також для фінустанов-лізингодавців є вимоги до капіталу, структури власності, розкриття інформації. А для юросіб-лізингодавців таких вимог немає. Вимоги повинні стати однаковими. Таким чином, на ринок не зможуть виходити гравці і компанії з поганою репутацією або непрозорою структурою власності.

І наостанок ваш прогноз: що чекає ринок найближчим часом?

Консолідація і самоочищення ринку триватимуть. Ті 30% компаній, які не працюють, швидше за все, будуть поступово виходити. Кількість компаній буде скорочуватися, але їх якість і стійкість – рости. Небанківський ринок не несе ризиків для фінстабільності, але прозорість ринку вкрай низька. Це і питання структури власності, звітності, схем роботи. Якщо все це стане більш прозорим і цивілізованим, – з’явиться і довіра. Те, чого сьогодні дуже не вистачає небанківському ринку.