Колонка Першого заступника Голови Національного банку Катерини Рожкової НВ.Бизнес.

«НБУ масово відкликає ліцензії». «Зачистку небанківського ринку розпочато». Останнім часом дедалі більше таких міфів поширюється в соціальних мережах та на деяких інформресурсах. Хотіла б розвінчати їх.

Загальна тенденція до самоочищення небанківського ринку розпочалася задовго до того, як страховики, кредитні спілки, ломбарди та фінкомпанії перейшли під нагляд Національного банку.

Чи знаєте ви, що тенденція до зменшення кількості страховиків триває з 2010 року? А те, що ринок кредитних спілок останні 10 років перебуває в стагнації? А чи знали ви, що за останні три роки з ринку «пішов» кожен четвертий ломбард?

Про настрої в небанківському фінсекторі та про дії регулятора. Давайте розбиратися разом.

Як розвивався небанківський сектор України

Небанківський фінансовий сектор значно менший за обсягом активів та становить менше 15% від активів банківського сектору. Найбільші обсяги активів — у фінансових та страхових компаній, частка кредитних спілок та ломбардів у загальній сукупності небанківських активів становить менше половини відсотка. За кількістю ж все навпаки. Небанківські фінустанови − це 97% фінсектору (2 079 гравців), банки — 3% (74).

Ретроспективний погляд свідчить про постійну ротацію ринку. Одні компанії залишають ринок, інші долучаються. Упродовж останніх семи років (2012−2019) кількість страхових компаній та кредитних спілок зменшилася майже вдвічі − з 414 до 233 та з 617 до 377 фінустанов відповідно.

Постійна ротація пояснюється насамперед економічними чинниками. Адже цей ринок залежить від стану економіки та відповідно попиту на фінпослуги, особливо сектори, які оперують грошима споживачів, − кредитні спілки та страхові компанії. Значний спад ділової активності страхових компаній та кредитних спілок відбувається під час економічних криз. Так було й під час економічної кризи 2008−2009 років, і протягом 2014−2015, коли ринок знову почав скорочуватися.

Натомість кількість фінансових компаній стрімко зросла − з 312 до 986 установ. Основний приріст відбувся в період з 2012 до 2015 року. Ринок відновлював сили після економічної кризи 2008−2009 років та шукав нові шляхи розвитку фінансової інфраструктури. Зростав попит на кредитування, у тому числі на споживчі, так звані «швидкі» кредити.

Завдяки фінкомпаніям загальна кількість небанківських фінустанов за ці три роки збільшилася вдвічі, а обсяги активів — більше як на 70%.

Врешті виглядає так, що ринок начебто й зростав. Проте стимули для цього зростання були неоднозначними, умови діяльності не завжди прозорими, «added value» для споживача — іноді сумнівна і не завжди очевидна. У результаті маємо таку ситуацію: ринок є, а довіри немає.

Як почуває себе ринок після зміни регулятора

Як виявилося за результатами опрацювання першої звітності, ринок є неоднорідним. Він має велику частку «сплячих» компаній. Частина з цих компаній зареєстрована на тимчасово окупованих територіях, інші – або зовсім не звітують, або їх звітність свідчить, що вони не здійснюють діяльності.

Всього на непідконтрольних територіях зареєстровано 172 компанії, у тому числі 8 страхових, 85 кредитних спілок, 58 ломбардів, 21 фінансова компанія. Крім того, не подають звітність 112 компаній. Звітують, але не здійснюють діяльності 226 компаній.

Загалом умовно непрацюючими ми нарахували 510 компаній або більше 25% від загальної кількості небанківських фінустанов.

Чому так відбувається

Створення небанківської фінансової установи, крім страхових компаній, досить спрощене, в тому числі не вимагає значного власного капіталу. Тож компанії створювалися, а далі включалися ринкові закони і відбувався природний відбір. Адже однієї реєстрації замало. Для успішної роботи треба мати бізнес-план, продуктову лінійку, яка здатна задовольнити попит обраного сегмента клієнтів, побудовані внутрішні процеси, канали продажу тощо. А також зрозуміле й прозоре фінансування роботи компанії. За відсутності цих обов’язкових умов компанії не можуть розпочати й провадити активну діяльність, тому з часом самостійно йдуть із ринку.

Тож, коли почався добровільний вихід таких компаній із ринку, на розвиток самого ринку це не вплинуло. Окрім, власне, статистики, яка, відверто кажучи, не завжди відображає реальну картину сектору.

За останні чотири місяці під час регулювання Національним банком ринку небанківських фінансових послуг, ринок залишило близько 38 фінансових установ та ще 45 установ добровільно відмовилися від усіх ліцензій. Переважно ринок залишають фінансові компанії (здали ліцензії – 19, виключено з ДРФУ — 17), страховики (9 і відповідно 4), ломбарди (6 і відповідно 6) та менше — кредитні спілки (5 і відповідно 6) і лізингодавців (6 та 5 відповідно).

Це перманентний процес, який можна назвати «самоочищенням». Національний банк виявися зовсім не таким «страшним, як його малюють». Адже протягом перших чотирьох місяців регулятор не застосував жодних заходів впливу до будь-якої установи, які могли б вплинути або підштовхнути цей процес. Примусово жодної фінустанови не було виведено з ринку, жодної ліцензії не було відкликано.

Увесь процес входу та виходу базується на абсолютно виважених підставах та добровільних рішеннях самих установ. Можна зробити висновок, що ринок дорослішає. Ринок сам себе очищує. Напевне, зменшення кількості фінустанов у найближчій перспективі й надалі залишатиметься трендом. На противагу, сподіваюся, підвищенню якості.

Але це не означає, що розвиток зупинився і перспектив немає. Паралельно відбувається напрацювання законодавчої та регуляторної бази, пошук нових можливостей для розвитку і синергії.

Розвиток ринку триває

Ринок не тільки залишають компанії, але й поповнюється новими.

За цей період 26 компаній отримали нові ліцензії від Національного банку та ще 11 нових гравців зареєструвались як фінансові установи, зокрема фінансові компанії, страхові посередники, ломбарди та лізингодавці.

Це компанії так званої «нової хвилі». Їх реєстрація відбувається в межах повноцінної перевірки на відповідність законодавчим вимогам, прозорим структурам власності, достатності капіталу та інших вимог платоспроможності. Головне, що ці компанії свідомо виходять на ринок, розуміючи свої можливості, умови ведення діяльності та обов’язки дотримуватися низки вимог.

Проактивний нагляд та збільшення довіри споживачів

Бачення моделі регулювання та нагляду за небанківським, як і за банківським ринком, базується на ризик-орієнтованому підході. Це означає – вміти передбачати кризові явища та вчасно їх попереджувати.

Примусово жодної фінустанови не було виведено з ринку, жодної ліцензії не було відкликано

Кожен сегмент має свою специфіку та ризики, притаманні діяльності кожного з них. Тому регулювання кожного сегменту ринку буде відрізнятися залежно від того, чи залучає фінансова установа кошти клієнтів, яку соціальну роль відіграє та якими обсягами оперує.

Ми в Національному банку впевнені, що нові правила дадуть змогу посилити платоспроможність і ліквідність фінансових установ, поліпшити конкурентне середовище та краще захистити права споживачів фінансових послуг.

Тоді українці будуть активніше користуватися фінпослугами в повсякденному житті.

А працювати чи не працювати на цьому ринку, залишимо це питання на розсуд самих фінустанов. Головне застереження, що працювати потрібно прозоро, дотримуючись законодавства, правил ринкової поведінки та не порушуючи права споживачів фінансових послуг. Є ринок, є єдині правила для всіх, є споживачі. Кожен робить свій вибір.