На початку лютого місяця поточного року Асоціація фінансових інституцій (АФІ) зверталася до Національного банку України з проханням надати роз’яснення щодо застосування норм Положення Національного банку України про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 24 грудня 2021 року №153.

У відповідь на звернення Асоціації регулятор зазначив, що 11.02.2022 набрав чинності Закон України “Про фінансові послуги та фінансові компанії” (далі – Закон про фінансові послуги). Відповідно до пункту 1  Прикінцевих та перехідних положень цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.01.2024, крім низки норм, які набирають чинності та вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, або з 1 серпня 2022  року.

Підпунктом 8 пункту 3 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону про фінансові послуги, який набрав чинності та вводиться в дію з 11.02.2022, передбачено внесення змін до Закону. Зокрема, стаття 9 Закону викладена в новій редакції.

Згідно з абзацом першим частини чотирнадцятої статті 9 Закону, юридична чи фізична особа, яка має намір набути істотну участь у фінансовій установі (крім корпоративного інвестиційного фонду та фінансових установ, що надають фінансові послуги, визначені пунктами 3-8, 11, 14 частини першої статті 4 цього Закону) або збільшити її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного (складеного) капіталу такої фінансової установи чи права голосу придбаних акцій (часток) в органах фінансової установи, зобов’язана отримати письмове погодження органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, якщо інше не передбачено законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.

З урахуванням зазначеного вище, з набранням чинності Закону про фінансові послуги вимога щодо отримання погодження Національного банку набуття істотної участі поширюється лише на осіб, які мають намір набути істотну участь у фінансовій установі, яка надає послуги у сфері страхування та банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону “Про банки і банківську діяльність”.

Крім того, НБУ надав наступні відповіді на поставлені питання:

Питання АФІ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 334 глави 39 розділу V Положення №153 джерела походження власних/грошових коштів фізичної особи є підтвердженими, якщо фізична особа надала підтвердження того, що, зокрема доходи, грошові кошти або інше майно:

– отримані в результаті правочинів, уключаючи правочини, вчинені попередніми власниками, зміст яких не суперечить законодавству, вчинених на ринкових умовах, які не мають ознак фіктивності та/або удаваності та спрямовані на досягнення економічного результату та/або особистих цілей;

– грошові кошти безперервно протягом року зберігаються в безготівковій формі на рахунках, відкритих у банках/кредитних установах в Україні /за кордоном, включно з переказами цих коштів між рахунками до відповідної дати.

В яких випадках передбачається підтвердження джерела походження не власних коштів фізичної особи, а грошових коштів фізичної особи?

Відповіді НБУ:

Щодо випадків підтвердження джерел походження не власних коштів фізичної особи, а грошових коштів

Пунктом 251 глави 30 розділу V Положення № 153, встановлено вичерпний перелік випадків, коли Національний банк здійснює оцінку фінансового стану юридичних осіб і майнового стану фізичних осіб у порядку, установленому Положенням № 153, а саме у разі:

1) подання заявником пакета документів для отримання ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, визначених у пункті 66 глави 5 розділу II цього Положення;

2) погодження набуття або збільшення істотної участі в небанківській фінансовій установі (крім кредитної спілки, об’єднаної кредитної спілки);

3) збільшення небанківською фінансовою установою (крім кредитної спілки) розміру статутного (складеного) капіталу.

Відповідно до пунктів 252 та 253 глави 30 розділу V Положення № 153, особи, фінансовий/майновий стан яких оцінюється Національним банком, а також критерії такої оцінки визначаються окремо для кожного випадку оцінки згідно з главами 31-37 розділу V Положення № 153. Вимоги до документів, що подаються до Національного банку для здійснення оцінки фінансового стану юридичних осіб і майнового стану фізичних осіб, а також до методики такої оцінки, визначаються в главах 38 та 39 розділу V цього Положення.

Відповідно до абзацу другого пункту 289 глави 35 розділу V Положення № 153, Національний банк визнає майновий стан фізичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у страховику, задовільним, якщо станом на відповідну дату джерела власних коштів фізичної особи є підтвердженими відповідно до пунктів 334 та 335 глави 39 розділу V Положення № 153.

Пунктом 334 глави 39 розділу V Положення №153 встановлено вимоги для підтвердження джерел власних/грошових коштів фізичної особи.

Відповідно до пункту 329 глави 39 розділу V Положення № 153, розрахунок розміру власних коштів фізичної особи здійснюється на підставі даних, зазначених в інформації про майновий стан [за вирахуванням акцій/частки в статутних капіталах страховиків, якими володіє фізична особа (прямо або опосередковано) на дату заповнення інформації про майновий стан], шляхом зменшення загальної вартості майна фізичної особи на загальну суму її майнових зобов’язань.

Таким чином, суми грошових коштів, вказані в інформації про майновий стан фізичної особи, враховуються для визначення розміру власних коштів фізичної особи відповідно до пункту 329 глави 39 розділу V Положення № 153, відповідно джерела походження грошових коштів враховуються для підтвердження джерел власних коштів фізичної особи відповідно до пункту 334 глави 39 розділу V Положення №153.

Додатково звертаємо увагу, що в окремих випадках Положенням № 153 встановлюються вимоги безпосередньо до грошових коштів фізичної особи. Так, наприклад, пунктом 290 глави 35 розділу V Положення № 153 передбачено, що фізична особа, яка набуває або збільшує істотну участь у страховику та здійснила часткову або повну оплату прямого/опосередкованого придбання істотної участі в страховику до подання до Національному банку документів для погодження, зобов’язана підтвердити, що частка грошових коштів у загальній сумі власних коштів фізичної особи є рівною або більшою, ніж ціна придбання істотної участі в страховику в разі здійснення фізичною особою оплати акцій/частки в статутному (складеному) капіталі страховика/юридичної особи, через яку набуто/збільшено істотну участь у страховику.

Питання АФІ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 334 глави 39 розділу V Положення №153 джерела походження власних/грошових коштів фізичної особи є підтвердженими, якщо фізична особа надала певні  підтвердження.

Чи означає що заявник може підтвердити джерела походження не власних коштів?

Якщо це не власні кошті, то які (кого? спільні кошти подружжя?) кошти є прийнятними відповідно до Положення №153?

Відповіді НБУ:

Підтвердження не власних коштів фізичної особи не передбачено Положенням № 153.

Відповідно до пункту 329 глави 39 розділу V Положення № 153, розрахунок розміру власних коштів фізичної особи здійснюється на підставі даних, зазначених в інформації про майновий стан [за вирахуванням акцій/частки в статутних капіталах страховиків, якими володіє фізична особа (прямо або опосередковано) на дату заповнення інформації про майновий стан], шляхом зменшення загальної вартості майна фізичної особи на загальну суму її майнових зобов’язань.

Відповідно до підпункту 2 пункту 333 глави 39 розділу V Положення № 153, фізична особа, яка перебуває в шлюбі має право включити до інформації про майновий стан дані про майно, яке є спільною власністю подружжя станом на відповідну дату, незалежно від того, на кого з подружжя оформлені правовстановлюючі документи на таке майно, а також про суми доходів, отриманих у відповідному періоді на законних підставах (в Україні та за кордоном) її чоловіком/дружиною.

Таким чином, за умови включення в інформацію про майновий стан фізичної особи дані про майно, яке є спільною власністю подружжя станом на відповідну дату, в тому числі грошові кошти другого з подружжя на рахунках, відкритих у банках/кредитних установах в Україні та за кордоном, такі грошові кошти будуть враховуватись при розрахунку розміру власних коштів фізичної особи відповідно до пункту 329 глави 39  розділу V Положення № 153 та джерела походження таких грошових коштів мають бути підтверджені відповідно до пункту 334 глави 39 розділу V Положення № 153.

Питання АФІ:

Яким терміном користуватися для визначення терміну «грошові кошти фізичної особи» (для цілей Положення №153)?

Відповідь НБУ:

Відповідно до останнього абзацу пункту 4 глави 1 розділу І Положення № 153 інші терміни в Положенні № 153 вживаються у значеннях, наведених у Законі України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, інших законах України та нормативно-правових актах з питань регулювання ринків фінансових послуг.

За результатами комплексного аналізу норм Положення № 153 вбачається, що термін “грошові кошти” означає кошти на рахунках у фінансових установах в Україні/за кордоном.

Питання АФІ:

Чи може бути достатнім джерелом походження коштів «грошові кошти фізичної особи», які отримані в якості кредиту в фінансовій установі, в тому числі, але не виключно, під заставу майна (власного, спільного)?

Відповідь НБУ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 334 глави 39 розділу V Положення № 153, джерела походження власних/грошових коштів фізичної особи є підтвердженими, якщо фізична особа надала підтвердження виконання наступних умов, а саме, що доходи, грошові кошти або інше майно:

1) отримані в результаті правочинів, уключаючи правочини, вчинені попередніми власниками, зміст яких не суперечить законодавству, вчинених на ринкових умовах, які не мають ознак фіктивності та/або удаваності та спрямовані на досягнення економічного результату та/або особистих цілей;

2) грошові кошти безперервно протягом року зберігаються в безготівковій формі на рахунках, відкритих у банках/кредитних установах в Україні/за кордоном, включно з переказами цих коштів між рахунками до відповідної дати.

Положення № 153 не містить обмеження щодо включення грошових коштів, отриманих за кредитним договором від фінансової установи, до складу власних коштів особи.

Крім того, відповідно до пункту 332 глави 39 розділу V Положення № 153, дані про невиконані фінансові зобов’язання фізичної особи та про понесені нею витрати в періодах, за які подається інформація про майновий стан, виключаються до цієї інформації в повному обсязі та обов’язково.

Таким чином, фізична особа зобов’язана включити інформацію про отримані грошові кошти за кредитним договором в таблицю 2 “Інформація про майно (активи) фізичної особи” та таблицю 3 “Інформація про зобов’язання фізичної особи” інформації про майновий стан, складеною за формою, наведеною в додатку 9 до Положення № 153.

Питання АФІ:

Які можуть бути правочини вчинені попередніми власниками?

Просимо на окремих прикладах пояснити які з правочинів вчинених попередніми власниками можуть підтвердити джерела походження коштів фізичної особи?

Яке відношення до доходу та/або джерела доходу фізичної особи може мати дохід третьої особи від правочину вчиненого попереднім власником?

Відповідь НБУ:

Відповідно до абзацу першого підпункту 4 пункту 334 глави 39 розділу V Положення №153, джерела походження власних/грошових коштів фізичної особи є підтвердженими, якщо фізична особа надала підтвердження того, що, зокрема доходи, грошові кошти або інше майно отримані в результаті правочинів, уключаючи правочини, вчинені попередніми власниками, зміст яких не суперечить законодавству, вчинених на ринкових умовах, які не мають ознак фіктивності та/або удаваності та спрямовані на досягнення економічного результату та/або особистих цілей.

Відповідно до підпункту 2 пункту 367 глави 46 розділу VІ Положення № 153, заявник для підтвердження джерел власних/грошових коштів надає аудитору документи та інформацію, що підтверджують правові підстави отримання доходів, грошових коштів або іншого майна, інформацію щодо вартості майна (іншого, ніж грошові кошти) на день його отримання фізичною особою, попередніх власників грошових коштів і майна (у разі перевірки джерел походження коштів фізичної особи).

Відповідно до пункту 381 глави 46 розділу VІ Положення № 153, заявник з метою підтвердження джерел власних/грошових коштів зобов’язаний для підготовки інформації аудитора надавати додаткові документи та інформацію з метою перевірки дотримання вимог пункту 317 глави 38 та пункту 334 глави 39 розділу V цього Положення та з урахуванням вимог глави 44 розділу IV цього Положення, уключаючи документи та інформацію щодо підстав отримання грошових коштів та іншого майна третіми особами.

Відповідно до пункту 370 глави 46 розділу VI Положення № 153, заявник самостійно визначає обсяг документів та інформації щодо джерел власних/грошових коштів, та/або розкриття траси платежу, та/або підтвердження наявності фінансових ресурсів, що подається до аудитора. Документи, які можуть бути надані заявником самостійно та/або за окремим запитом аудитора, визначені в пунктах 373-381 глави 46 розділу VI Положення № 153.

Згідно з пунктом 345 глави 40 розділу V Положення № 153, Національний банк має право в разі виникнення за результатами аналізу документів аудиторів і оцінювачів сумнівів щодо інформації, викладеної в таких документах або отримання за результатами рецензування звіту про оцінку майна висновку про визнання оцінки майна такою, що не відповідає вимогам законодавства України:

1) вимагати від юридичної/фізичної особи та/або аудитора/оцінювача надання пояснень, додаткових документів та/або інформації;

2) вимагати від юридичної/фізичної особи надання оформленої згідно з вимогами законодавства України рецензії на звіт про оцінку майна, який містить інформацію, що викликає сумніви в Національного банку;

3) відхилити підготовлений аудитором/оцінювачем документ та вимагати від юридичної/фізичної особи подання документа, підготовленого з урахуванням коментарів Національного банку тим самим або іншим аудитором/оцінювачем.

Таким чином, фізична особа має надати підтвердження того, що:

1) грошові кошти або інше майно отримані такою фізичною особою в результаті правочинів, зміст яких не суперечить законодавству, вчинених на ринкових умовах, які не мають ознак фіктивності та/або удаваності та спрямовані на досягнення економічного результату та/або особистих цілей; та

2) грошові кошти або інше майно отримані попередніми власниками грошових коштів або майна в результаті правочинів, зміст яких не суперечить законодавству, вчинених на ринкових умовах, які не мають ознак фіктивності та/або удаваності та спрямовані на досягнення економічного результату та/або особистих цілей.

Звертаємо увагу, що вичерпний перелік правочинів, вчинених попередніми власниками, для оцінки джерел походження власних/грошових коштів фізичної особи відповідно до пункту 334 глави 39 розділу V Положення № 153 не встановлений та залежить від конкретного випадку.

Питання АФІ:

Чи достатньо для підтвердження джерела походження коштів фізичної особи надати тільки правочин вчинений попереднім власником?

Відповідь НБУ:

Відповідно до пункту 370 глави 46 розділу VI Положення № 153, заявник самостійно визначає обсяг документів та інформації щодо джерел власних/грошових коштів, та/або розкриття траси платежу, та/або підтвердження наявності фінансових ресурсів, що подається до аудитора. Документи, які можуть бути надані заявником самостійно та/або за окремим запитом аудитора, визначені в пунктах 373-381 глави 46 розділу VI Положення № 153.Згідно з пунктом 380 розділу VI Положення № 153 перелік документів та інформації для оцінки джерел походження коштів та/або підтвердження розкриття траси платежу з урахуванням ризик-орієнтованого підходу, які можуть вимагатися аудитором від заявника,залежно від виду доходу, отриманого ним, визначений в додатку 11 до Положення № 153.

Звертаємо вашу увагу, що відповідно до пункту 383 глави 46 розділу VI Положення № 153, перелік документів/інформації, визначених у розділі VI Положення № 153, не є вичерпним. Підготовка інформації аудитора може передбачати отримання додаткових документів/інформації в обсязі, достатньому для проведення належного аналізу інформації щодо заявника та підготовки обґрунтованого висновку щодо підтвердження джерел походження коштів заявника та/або розкриття траси платежу.

Питання АФІ:

Щодо вимоги стосовно знаходження грошових коштів безперервно протягом року в безготівковій формі на рахунках:

– якій зміст відповідно до вимог Положення №153 закладено в нормі «протягом року»?

Протягом календарного року в якому здійснюється підтвердження джерел? Останні 12 місяців, що передують здійсненню підтвердження джерел? За останні 12 місяці попереднього року?

Відповідь НБУ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 334 глави 39 розділу V Положення № 153, для підтвердження джерел походження власних/грошових коштів фізичної особи грошові кошти повинні зберігатись в безготівковій формі на рахунках, відкритих у банках/кредитних установах в Україні/за кордоном, включно з переказами цих коштів між рахунками, безперервно впродовж періоду у часі, який дорівнює одному року (12 календарних місяців) до відповідної дати.

Відповідно до пункту 284 глави 35 розділу V Положення № 153, відповідною датою для оцінки фінансового/майнового стану юридичних/фізичних осіб згідно з главою 35 розділу V  цього Положення є:

1) у разі погодження набуття або збільшення істотної участі в страховику юридичною особою:

робочий день, що передує даті подання до Національного банку документів для такого погодження,

та/або робочий день, що передує даті здійснення оплати за акції/частки у статутному (складеному) капіталі страховика та/або за акції/частки у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, через яку набувається або збільшується істотна участь у страховику, – у частині, що стосується здійсненої оплати;

2) у разі погодження набуття або збільшення істотної участі в страховику фізичною особою:

будь-який робочий день у періоді 15 робочих днів до дати подання до Національного банку документів для такого погодження;

робочий день, що передує даті здійснення оплати за акції/частки у статутному (складеному) капіталі страховика та/або за акції/частки у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, через яку набувається або збільшується істотна участь у страховику, – у частині, що стосується здійсненої оплати.

Таким чином, для підтвердження джерел походження власних/грошових коштів фізичної особи грошові кошти повинні зберігатись в безготівковій формі безперервно протягом одного року до відповідної дати, яка визначається індивідуально для кожного випадку.

Питання АФІ:

Якщо фізична особа отримала грошові кошти від продажу нерухомого майна 3 місяці тому назад та з дати продажу та по відповідну дату ці грошові кошти заходяться на рахунку в банку, чи може фізична особа підтвердити джерела походження коштів?

Чи достатньо для підтвердження походження коштів надати (крім документів щодо продажу) підтвердження знаходження протягом 3 місяців безперервно коштів на рахунку в банку з дати продажу майна по відповідну дату (дати на яку здійснюється підтвердження наявності джерел походження коштів)?

Чи встановлений мінімальний термін протягом якого кошти від правочинів (вчинених на ринкових умовах, які не мають ознак фіктивності та/або удаваності та спрямовані на досягнення економічного результату та/або особистих цілей) повинні знаходиться на рахунку?

Відповідь НБУ:

Для виконання вимог підпункту 4 пункту 334 глави 39 розділу V Положення № 153 щодо підтвердження доходів, грошових коштів або іншого майна заявник повинен надати підтвердження, що такі доходи, грошові кошти або інше майно:

1) отримані в результаті правочинів, уключаючи правочини, вчинені попередніми власниками, зміст яких не суперечить законодавству, вчинених на ринкових умовах, які не мають ознак фіктивності та/або удаваності та спрямовані на досягнення економічного результату та/або особистих цілей;

2) грошові кошти безперервно протягом року зберігаються в безготівковій формі на рахунках, відкритих у банках/кредитних установах в Україні/за кордоном, включно з переказами цих коштів між рахунками до відповідної дати.

Відповідно до пункту 335 глави 39 розділу V Положення № 153, заявник − фізична особа надає Національному банку інформацію аудитора, що містить висновок щодо відповідності розміру власних/грошових коштів відповідному критерію оцінки майнового стану, передбаченого в Положенні № 153, а також наявності достатніх підтверджень джерел їх походження та/або висновок про наявність в особи фінансових ресурсів, якщо цим Положенням вимагається підтвердження розміру власних/грошових коштів фізичної особи та джерел їх походження та/або підтвердження інформації про фінансові ресурси.

Заявник − фізична особа до інформації аудитора додає заповнену на відповідну дату і підписану такою фізичною особою інформацію про майновий стан фізичної особи, підготовлену та складену за формою та згідно з вимогами, визначеними в додатку 9 до Положення № 153.

Інформація аудитора відповідно до пункту 335 глави 39 розділу V Положення № 153  надається згідно з вимогами, визначеними в розділі VI Положення № 153.

Відповідно до пункту 370 глави 46 розділу VI Положення № 153, заявник самостійно визначає обсяг документів та інформації щодо джерел власних/грошових коштів, та/або розкриття траси платежу, та/або підтвердження наявності фінансових ресурсів, що подається до аудитора. Документи, які можуть бути надані заявником самостійно та/або за окремим запитом аудитора, визначені в пунктах 373-381 глави 46 розділу VI Положення № 153.

Згідно з пунктом 380 Положення № 153 перелік документів та інформації для оцінки джерел походження коштів та/або підтвердження розкриття траси платежу з урахуванням ризик-орієнтованого підходу, які можуть вимагатися аудитором від заявника,залежно від виду доходу, отриманого ним, визначений в додатку 11 до Положення № 153.

Додатком 11 до Положення № 153 передбачено, що у випадку отримання доходів від операцій з майном надаються документи та інформація, що підтверджують:

1. Вид майна, від операцій з яким особою отримано доходи, його загальні характеристики, розмір отриманих доходів від операцій з ним, дані контрагента (правочин щодо продажу/надання в оренду майна, наявність запису у відповідних реєстрах), наявність цього майна на його балансі (якщо контрагентом є юридична особа).

2. Підстави набуття майна, від операцій з яким особою отримано доходи, дату набуття такого майна, його вартість на день набуття, а також джерела коштів для їх набуття (правочин придбання майна або безоплатного набуття майна).

3. Відповідність ціни набуття майна та/або продажу майна та надання в оренду їх ринковій вартості на відповідні дати (інформація з відкритих джерел, звіт суб’єкта оціночної діяльності).

4. Немає фіктивної складової (документи, які підтверджують платоспроможність покупця майна, відсутність близьких родинних стосунків, відсутність ознак перепродажу майна декілька разів різним особам протягом короткого проміжку часу, складних конструкцій правочинів з незрозумілими умовами сплати/передавання майна. Звертаємо вашу увагу, що відповідно до пункту 383 глави 46 розділу VI Положення № 153, перелік документів/інформації, визначених у розділі VI Положення № 153, не є вичерпним.

Підготовка інформації аудитора може передбачати отримання додаткових документів/інформації в обсязі, достатньому для проведення належного аналізу інформації щодо заявника та підготовки обґрунтованого висновку щодо підтвердження джерел походження коштів заявника та/або розкриття траси платежу.

Таким чином, для підтвердження джерел походження грошових коштів, отриманих за договором купівлі/продажу нерухомого майна, укладеного за три місяці до відповідної дати, фізична особа має надати підтвердження, що грошові кошти отримані в результаті укладення конкретного договору купівлі-продажу, зміст такого договору купівлі-продажу не суперечить законодавству, вчинений на ринкових умовах, не має ознак фіктивності та/або удаваності та спрямований на досягнення економічного результату та/або особистих цілей, а також, що такі грошові кошти безперервно протягом року зберігаються в безготівковій формі на рахунках, відкритих у банках/кредитних установах в Україні/за кордоном, включно з переказами цих коштів між рахунками до відповідної дати.

Разом з тим, перелік документів/інформації, які надаються фізичною особою для такого підтвердження не є вичерпним.

З системного аналізу норм Положення № 153 вбачається, що факт зберігання грошових коштів, отриманих фізичною особою за договором купівлі-продажу нерухомого майна, в безготівковій формі безперервно протягом року на рахунках, відкритих у банках/кредитних установах в Україні/за кордоном, включно з переказами цих коштів між рахунками до відповідної дати, може додатково підтверджуватися:

документами щодо джерел походження коштів, за рахунок яких особою було набуте майно, дохід від продажу якого було отримано (в тому числі, документами, що підтверджують отримання коштів на рахунок особи до укладення відповідного договору купівлі-продажу майна), та/або

документами щодо джерел походження коштів, за рахунок яких нові власники майна придбали відповідне майно (в тому числі, документами, що підтверджують отримання ними коштів на рахунки до укладення відповідного договору купівлі-продажу майна).

Питання АФІ:

 Чи вірно те, що відповідно до пункту 211 глави 22 розділу III Положення №153 форма Повідомлення не встановлена та є довільною?

Відповідь НБУ:

Положенням № 153 не встановлено форму повідомлення про намір особи, яка володіє істотною участю в небанківській фінансовій установі, зменшити участь у небанківській фінансовій установі внаслідок чого ця участь становитиме менше ніж 10, 25, 50 або 75  відсотків статутного (складеного) капіталу небанківської фінансової установи. Таким чином, таке повідомлення може бути надіслано Національному банку у довільній формі.

Питання АФІ:

 Чи потрібно письмово повідомляти НБУ про намір особи зменшити участь у небанківській фінансовій установи:

-з 100% до 0%?

-з 100% до 9%?

Відповідь НБУ:

На виконання вимог пункту 211 глави 22 розділу III Положення № 153, власник істотної участі в небанківській фінансовій установі повинен письмово повідомити Національний банк про намір зменшити участь у небанківській фінансовій установі внаслідок чого ця участь становитиме менше ніж 10, 25, 50 або 75 відсотків статутного (складеного) капіталу небанківської фінансової установи. Таким чином, таке повідомлення має бути надіслано Національному банку у випадку наміру власника істотної участі зменшити участь у небанківській фінансовій установі (крім страховика):

з 100% до 0% та

з 100% до 9%.

Питання АФІ:

Чи стосується всіх осіб, зокрема осіб, які не є та/або на будуть кінцевими власниками істотної участі у небанківській фінансовій установі, вимога Положення №153 письмово повідомляти Національний банк про намір зменшити участь у небанківській фінансовій установі внаслідок чого ця участь  становитиме менше ніж 10, 25, 50 або 75 відсотків статутного (складеного) капіталу небанківської фінансової установи?

Відповідь НБУ:

Відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 1 Закону, істотна участь – пряме та опосередковане, самостійне або спільно з іншими особами володіння 10 і більше відсотками статутного (складеного) капіталу або права голосу придбаних акцій (часток) юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи.

Таким чином, вимоги пункту 211 глави 22 розділу III Положення № 153 не залежать від того чи є (не є) або буде (не буде) особа кінцевим власником небанківської фінансової установи, а розповсюджуються на всіх осіб, які володіють істотною участю в небанківській фінансовій установі (крім страховика) в розмірі, що є рівним або більшим, ніж 10, 25, 50 або 75 відсотків статутного (складеного) капіталу та мають намір зменшити таку участь внаслідок чого ця участь становитиме менше ніж 10, 25, 50 або 75 відсотків статутного (складеного) капіталу небанківської фінансової установи (крім страховика).

Питання АФІ:

Просимо надати відповідь згідно умовного прикладу: єдиним учасником небанківської фінансової установи є «юридична особа 1» (100%), єдиним учасником «юридичної особи 1» є «юридична особа 2» (100%), єдиним учасником «юридичної особи 2» є «юридична особа 3» (100%), учасником якої є фізична особа (100%).

Виходячи з наведеного прикладу, у разі наміру юридичної особи 2 зменшити частку володіння в «юридичній особі 1» з 100% до 10% чи потрібно робити декілька повідомлень, а саме всіма особами які володіють істотною участю у фінансовій установі: юридичними особами, 1, 2, 3, а також фізичною особою? Чи подається тільки одне повідомлення? Яка (які) з зазначених осіб (юридичні та фізична особи) зобов’язані подати Повідомлення?

Відповідь НБУ:

Вимоги пункту 211 глави 22 розділу III Положення № 153 щодо письмового повідомлення Національного банку про намір особи, яка володіє істотною участю в небанківській фінансовій установі та має намір зменшити участь у небанківській фінансовій установі внаслідок чого ця участь становитиме менше ніж 10, 25, 50 або 75 відсотків статутного (складеного) капіталу небанківської фінансової установи стосуються безпосередньо власника істотної участі, який має намір зменшити свою участь у небанківській фінансовій установі та здійснює таке зменшення участі. Таким чином, у наведеному запитувачем прикладі виключно “юридична особа 2”, яка має намір зменшити частку володіння в “юридичній особі 1” з 100% до 10%, повинна письмово повідомити Національний банк відповідно до пункту 211 глави 22 розділу III Положення № 153.

Щодо порядку повідомлення Національного банку після того, як “юридичною особою 2” було реалізовано намір та зменшено участь у небанківській фінансовій установі (крім страховика) повідомляємо наступне.

Відповідно до пункту 493 глави 60 розділу Х Положення № 153, власник істотної участі в небанківській фінансовій установі в разі зміни відомостей, що подавалися до Національного банку в анкеті фізичної особи або анкеті юридичної особи, повідомляє про це Національний банк. Резидент повідомляє не пізніше останнього дня місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася зміна, а нерезидент – не пізніше останнього дня другого за місяцем настання змін місяця.

Відповідно до пункту 494 глави 60 розділу Х Положення № 153, повідомлення, визначене в пункті 493 глави 60 розділу X Положення № 153, здійснюється шляхом подання витягу з анкети фізичної особи або анкети юридичної особи. До витягу включаються ті таблиці анкети, що містять змінені відомості, загальні відомості про особу, підтвердження особою наданої інформації, та інформація про те, що особа не має заперечень щодо її перевірки.

Таким чином, у наведеному запитувачем прикладі “юридична особа 1”, “юридична особа 2”, “юридична особа 3” та фізична особа мають подати до Національного банку повідомлення про зміну відомостей в анкеті юридичної та відповідно фізичної особи у порядку, передбаченому пунктами 493 та 494 глави 60 розділу Х Положення № 153.

Питання АФІ:

Якщо фізична особа – кінцевий власник небанківської фінансової установи, опосередковано через юридичну особу (частка 100%) володіє 60%  статутного капіталу фінансової установи та має намір володіти цією небанківською фінансовою установою прямо в розмірі 60% капіталу  небанківської фінансової установи, то чи потребує це отримання кінцевим власником нового погодження на набуття/збільшення істотної участі прямо, при наявності у цієї особи погодження на набуття/збільшення істотної участі в розмір 60% опосередковано? Чи потребує це подання до НБУ Повідомлення (про зменшення участі юридичної особи з 100% до 0% у небанківській фінансовій установі)?

Відповідь НБУ:

Відповідно до пункту 206 глави 22 розділу ІІІ Положення № 153, набуття або збільшення істотної участі не потребує погодження Національного банку, якщо:

1) особа набула або збільшила істотну участь у фінансовій установі до встановлення вимог щодо необхідності отримання такого погодження у законодавстві України;

2) особа набула або збільшила істотну участь до набуття юридичною особою статусу фінансової установи;

3) особа, яка набула або збільшила істотну участь до встановлення вимог щодо необхідності отримання такого погодження у законодавстві України або до набуття юридичною особою статусу фінансової установи, збільшує розмір своєї участі таким чином, що загальний розмір участі особи не дорівнюватиме та не перевищуватиме наступний рівеньволодіння, визначений у пункті 205 глави 22 розділу III Положення № 153;

4) особа, яка вже отримувала погодження органу, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, на набуття істотної участі, збільшує розмір своєї участі таким чином, що загальний розмір участі особи не дорівнюватиме та не перевищуватиме наступний рівень володіння, визначений у пункті 205 глави 22 розділу III Положення № 153;

5) особа набула або збільшила істотну участь в небанківській фінансовій установі опосередковано через публічну компанію.

Таким чином, Положенням № 153 не передбачено інших випадків, окрім зазначених у пункті 206, коли не потрібно отримувати погодження Національного банку на збільшення (набуття) істотної участі у небанківській фінансовій установі.

Відповідно до пункту 205 глави 22 розділу III Положення № 153, особа зобов’язана погодити з Національним банком набуття або збільшення істотної участі в небанківській фінансовій установі, якщо вона прямо та/або опосередковано, самостійно чи спільно з іншими особами володітиме 10, 25, 50 та 75 і більше відсотками статутного (складеного) капіталу небанківської фінансової установи чи права голосу придбаних акцій (часток) у небанківській фінансовій установі.

При цьому, відповідно до частини чотринадцятої статті 9 Закону юридична чи фізична особа, яка має намір набути істотну участь у фінансовій установі (крім корпоративного інвестиційного фонду та фінансових установ, що надають фінансові послуги, визначені пунктами 3-8, 11, 14 частини першої статті 4 цього Закону) або збільшити її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного (складеного) капіталу такої фінансової установи чи права голосу придбаних акцій (часток) в органах фінансової установи, зобов’язана отримати письмове погодження органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, якщо інше не передбачено законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.

З урахуванням зазначеного, якщо фізична особа, кінцевий власник страховика, має намір володіти страховиком прямо у розмірі 60% статутного (складеного) капіталу, то такій фізичній особі потрібно отримати погодження Національного банку.

За наявності у юридичної особи, власника істотної участі, наміру зменшити участь зі 100 % до 0 % у небанківській фінансовій установі (крім страховика), така юридична особа має

письмово повідомити Національний банк про намір зменшити участь у порядку, передбаченому пунктом 211 глави 22 розділу III Положення № 153.

Питання АФІ:

Відповідно до пункту 409 глави 49 розділу VIII Положення №153 особа, яка є або в результаті набуття або збільшення істотної участі в небанківський фінансовій установі стане кінцевим власником небанківської фінансової установи (у випадках, визначених у пункті 422 глави 51 розділу VIII Положення №153 – повірений або управитель), подає документи для погодження Національним банком набуття або збільшення істотної участі в небанківській фінансовій установи як заявник.

Заявник не подає заяви, а подає замість заяви Повідомлення про набуття/збільшення істотної участі в небанківській фінансовій установі, за формою встановленою Додатком 17 до Положення про ліцензування? Опис документів до Повідомлення про набуття/збільшення істотної участі в небанківській фінансовій установі не подається?

Відповідь НБУ:

Відповідно до пункту 412 глави 49 розділу VIII Положення № 153, заявник для погодження набуття або збільшення істотної участі в небанківській фінансовій установі подає до Національного банку повідомлення про набуття/збільшення істотної участі в небанківській фінансовій установі, складене за формою, наведеною в додатку 17 до Положення №153.

Документи, що подаються до Національного банку мають відповідати загальним вимогам, визначеним у главі 2 розділу I Положення № 153.

Таким чином, для погодження набуття або збільшення істотної участі в небанківській фінансовій установі заявник подає до Національного банку повідомлення, складене за формою, наведеною в додатку 17 до Положення № 153. Звертаємо увагу на те, що Положенням № 153 не передбачено вимог щодо подання заявником окремої заяви та опису документів до повідомлення про набуття/збільшення істотної участі в небанківській фінансовій установі.

Питання АФІ:

Повідомлення про набуття/збільшення істотної участі в небанківській фінансовій установі подається або у разі наміру набути істотну участь або після набуття істотної участі в небанківській фінансовій установі?

Відповідь НБУ:

Звертаємо вашу увагу, що 11.02.2022 набрав чинності Закон України “Про фінансові послуги та фінансові компанії” (далі – Закон про фінансові послуги). Відповідно до пункту 1  розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2024 року, крім низки норм, які набирають чинності та вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, або з 1 серпня 2022 року.

Підпунктом 8 пункту 3 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону про фінансові послуги, який введено в дію з 11 лютого 2022 року, передбачено внесення змін до Закону. Зокрема, стаття 9 Закону викладена в новій редакції.

Згідно з абзацом першим частини чотирнадцятої статті 9 Закону, юридична чи фізична особа, яка має намір набути істотну участь у фінансовій установі (крім корпоративного інвестиційного фонду та фінансових установ, що надають фінансові послуги, визначені пунктами 3-8, 11, 14 частини першої статті 4 цього Закону) або збільшити її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75  відсотків статутного (складеного) капіталу такої фінансової установи чи права голосу придбаних акцій (часток) в органах фінансової установи, зобов’язана отримати письмове погодження органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, якщо інше не передбачено законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.

З урахуванням зазначеного вище, з набранням чинності Закону про фінансові послуги вимога щодо отримання погодження Національного банку набуття істотної участі поширюється лише на осіб, які мають намір набути істотну участь у фінансовій установі, яка надає послуги у сфері страхування та банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність”.

Щодо процедури погодження істотної участі у страховиках, передбаченої Положенням № 153, повідомляємо наступне.

Відповідно до пункту 205 глави 22 розділу ІІІ Положення № 153, особа зобов’язана погодити з Національним банком набуття або збільшення істотної участі в небанківській фінансовій установі, якщо вона прямо та/або опосередковано, самостійно чи спільно з іншими особами володітиме 10, 25, 50 та 75 і більше відсотками статутного (складеного) капіталу (далі – рівні володіння) небанківської фінансової установи чи права голосу придбаних акцій (часток) у небанківській фінансовій установі.

Відповідно до пункту 411 глави 49 розділу VIII Положення № 153, заявник подає до Національного банку документи для погодження набуття або збільшення істотної участі в небанківській фінансовій установі не пізніше ніж за місяць до запланованої дати її набуття або збільшення.

Разом з тим, пунктом 209 глави 22 розділу III Положення № 153 встановлено вичерпний перелік випадків, коли особа зобов’язана погодити з Національним банком фактично набуту або збільшену істотну участь у небанківській фінансовій установі під час досягнення визначених у пункті 205 глави 22 розділу III Положення № 153 рівнів володіння, а саме у разі:

1) отримання спадщини;

2) придбання акцій небанківської фінансової установи за результатами придбання контрольного пакета акцій відповідно до Закону України “Про акціонерні товариства” (далі – Закон про акціонерні товариства);

3) зменшення статутного (складеного) капіталу небанківської фінансової установи, що призвело до набуття або збільшення особою істотної участі в ній.

Таким чином, особа зобов’язана погодити з Національним банком набуття або збільшення істотної участі в небанківській фінансовій установі та подати документи для погодження не пізніше ніж за місяць до запланованої дати її набуття або збільшення, окрім випадків, передбачених у пункті 209 глави 22 розділу III Положення № 153.

Питання АФІ:

Особа, яка не є кінцевим власником небанківської фінансової установи або в результаті набуття або збільшення істотної участі в небанківський фінансовій установі не стане кінцевим власником небанківської фінансової установи не подає документи для погодження Національним банком набуття або збільшення істотної участі в небанківській фінансовій установи як заявник?

Особа, яка є прямим власником та при цьому не є кінцевим власником небанківської фінансової установи або в результаті набуття або збільшення істотної участі в небанківський фінансовій установі стане прямим власником та не стане кінцевим власником небанківської фінансової установи не подає документи для погодження Національним банком набуття або збільшення істотної участі в небанківській фінансовій установи як заявник?

Відповідь НБУ:

Відповідно до підпункту 11 пункту 4 глави 1 розділу І Положення № 153, заявник – юридична або фізична особа, яка самостійно або через уповноваженого представника звертається до Національного банку в установленому Положенням № 153 порядку з метою здійснення процедури, передбаченої Положенням № 153.

Відповідно до пункту 205 глави 22 розділу ІІІ Положення № 153 особа зобов’язана погодити з Національним банком набуття або збільшення істотної участі в небанківській фінансовій установі, якщо вона прямо та/або опосередковано, самостійно чи спільно з іншими особами володітиме 10, 25, 50 та 75 і більше відсотками статутного (складеного) капіталу (далі – рівні володіння) небанківської фінансової установи чи права голосу придбаних акцій (часток) у небанківській фінансовій установі.

В розділі VIII Положення № 153 визначено порядок погодження набуття та збільшення істотної участі в небанківській фінансовій установі. Відповідно до пункту 409 глави 49 розділу VIII Положення № 153, особа, яка є або в результаті набуття або збільшення істотної участі в небанківській фінансовій установі стане кінцевим власником такої небанківської фінансової установи, подати документи для погодження Національним банком набуття або збільшення істотної участі в небанківській фінансовій установі як заявник.

Відповідно до підпункту 20 пункту 4 глави 1 розділу І Положення № 153 кінцевий власник надавача фінансових послуг – власник істотної участі в надавачі фінансових послуг (фізична особа, юридична особа), у структурі власності якого немає інших власників істотної участі в надавачі фінансових послуг, визначених відповідно до Положення № 153, міжнародна фінансова установа, публічна компанія, держава (в особі відповідного органу державної влади), територіальна громада (в особі відповідного органу місцевого самоврядування).

Відповідно до пункту 283 глави 35 розділу V Положення № 153, Національний банк під час погодження набуття або збільшення істотної участі в страховику оцінює фінансовий/майновий стан:

1) юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у страховику та яка здійснює оплату за акції/частки у статутному (складеному) капіталі страховика та/або за акції/частки у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, через яку набувається або збільшується істотна участь у страховику;

2) юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у страховику та в результаті такого набуття або збільшення стає прямим власником страховика та яка не здійснює оплати за акції/частки у статутному (складеному) капіталі страховика;

3) юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у страховику та в результаті такого набуття або збільшення стає кінцевим власником страховика;

4) юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у страховику та в результаті такого набуття або збільшення стає консолідуючою компанією або проміжною компанією;

5) фізичної особи, яка прямо або опосередковано набуває або збільшує істотну участь у страховику.

Відповідно до підпунктів третього, четвертого та п’ятого пункту 412 глави 49 розділу VIII Положення № 153, заявник до анкети фізичної особи або анкети юридичної особи серед іншого зобов’язаний подати:

1) документи для ідентифікації особи, яка є або в результаті набуття істотної участі стане кінцевим власником небанківської фінансової установи, та всіх осіб, через яких вона набуває або збільшує істотну участь у небанківській фінансовій установі, згідно з главою 4 розділу I Положення № 153;

2) документи для оцінки фінансового/майнового стану особи, яка є або в результаті набуття істотної участі стане кінцевим власником небанківської фінансової установи, та всіх осіб, через яких вона набуває або збільшує істотну участь у небанківській фінансовій установі;

3) документи для оцінки ділової репутації особи, яка є або в результаті набуття або збільшення істотної участі стане кінцевим власником небанківської фінансової установи, та всіх осіб, через яких вона набуває або збільшує істотну участь у небанківській фінансовій установі згідно з главою 28 розділу IV Положення № 153.

Таким чином, особа зобов’язана погодити з Національним банком набуття або збільшення істотної участі, якщо вона прямо та/або опосередковано, самостійно чи спільно з іншими особами володітиме 10, 25, 50 та 75 і більше відсотками статутного (складеного) капіталу небанківської фінансової установи чи права голосу придбаних акцій (часток) у небанківській фінансовій установі. У випадку, якщо така особа в результаті набуття або збільшення істотної участі не стане кінцевим власником, а стане прямим чи опосередкованим власником істотної участі такої небанківської фінансової установи, то кінцевий власник такої небанківської фінансової установи має подати документи для погодження Національним банком набуття або збільшення істотної участі (щодо себе та всіх осіб через яких він набуває або збільшує істотну участь у небанківській фінансовій установі, та фінансовий стан яких підлягає оцінці згідно з вимогами Положення № 153).

Питання АФІ:

Чи може підпис особи у анкеті фізичної особи або юридичної особи посвідчуватися нотаріально виключно у разі погодження істотної участі та тільки особами, які мають намір набути /збільшити істотну участь в небанківській фінансовій установі, а в інших випадках нотаріальне посвідчення не вимагається?

Відповідь НБУ:

Відповідно до абзацу другого пункту 412 глави 49 розділу VIII Положення № 153, заявник додає до повідомлення анкету фізичної особи або анкету юридичної особи, підписану особою, яка має намір набути/збільшити істотну участь у небанківській фінансовій установі (фізична особа особисто або її уповноважений представник чи керівник юридичної особи).

Підпис особи у відповідній анкеті засвідчується нотаріально.

Відповідно до абзацу другого пункту 16 глави 2 розділу І Положення № 153, копія документа (електронна копія документа), що подається до Національного банку згідно з Положенням № 153, може бути засвідчена нотаріально за бажанням заявника.

Положенням № 153 не вимагається засвідчувати нотаріально підпис особи у відповідній анкеті у інших випадках, окрім зазначеного в абзаці другому пункту 412 глави 49 розділу VIII  Положення № 153.

Питання АФІ:

Чи обв’язкою є оцінка фінансового стану юридичної особи (єдиного та прямого учасника надавача фінансових послуг), при погодженні істотної участі фізичної особи, яка має намір стати кінцевим власником надавача фінансових послуг, за умові що зазначена вище юридична особа була єдиним та прямим учасником до набуття статусу фінансової установи надавачем фінансових послуг та ця юридична особа залишиться єдиними та прямим учасником надавача фінансових послуг після набуття фізичної особою істотної участі шляхом опосередкованого володіння в статутному капіталі фінансової?

Відповідь НБУ:

Відповідно до пункту 283 глави 35 розділу V Положення № 153, Національний банк під час погодження набуття або збільшення істотної участі в страховику оцінює фінансовий/майновий стан:

1) юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у страховику та яка здійснює оплату за акції/частки у статутному (складеному) капіталі страховика та/або за акції/частки у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, через яку набувається або збільшується істотна участь у страховику;

2) юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у страховику та в результаті такого набуття або збільшення стає прямим власником страховика та яка не здійснює оплати за акції/частки у статутному (складеному) капіталі страховика;

3) юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у страховику та в результаті такого набуття або збільшення стає кінцевим власником страховика;

4) юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у страховику та в результаті такого набуття або збільшення стає консолідуючою компанією або проміжною компанією;

5) фізичної особи, яка прямо або опосередковано набуває або збільшує істотну участь у страховику.

Відповідно до пункту 288 глави 35 розділу V Положення № 153, Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у страховику та в результаті такого набуття або збільшення стає консолідуючою компанією або проміжною компанією та/або стає прямим власником страховика і водночас не здійснюватиме оплати за акції/частки у статутному (складеному) капіталі страховика, задовільним, якщо така юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 321-326 глави 38 розділу V Положення № 153 та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених у пункті 327 глави 38 розділу V Положення № 153, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті.

Відповідно до підпункту 34 пункту 4 глави 1 розділу І Положення № 153, проміжна компанія – юридична особа, яка володіє істотною участю в небанківській фінансовій установі та яка не є її кінцевим власником або консолідуючою компанією.

Відповідно до підпункту 24 пункту 4 глави 1 розділу І Положення № 153, консолідуюча компанія – юридична особа, акціями/часткою в статутному (складеному) капіталі якої володіє кінцевий власник надавача фінансових послуг – фізична особа, та через яку така фізична особа опосередковано володіє істотною участю в надавачі фінансових послуг.

Відповідно до абзацу третього пункту 412 глави 49 розділу VIII Положення № 153,  заявник до анкети фізичної особи або анкети юридичної особи серед іншого зобов’язаний подати документи для оцінки фінансового/майнового стану особи, яка є або в результаті набуття істотної участі стане кінцевим власником небанківської фінансової установи, та всіх осіб, через яких вона набуває або збільшує істотну участь у небанківській фінансовій установі.

Відповідно до пункту 29 глави 2 розділу І Положення № 153, заявник має право не подавати до Національного банку документів, що раніше подавалися до Національного банку, за умови, що такі документи не були повернуті Національним банком заявнику, є дійсними, а інформація, яка в них міститься, є актуальною.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що для погодження набуття істотної участі у небанківській фінансовій установі фізичною особою, яка має намір стати кінцевим власником надавача фінансових послуг, така фізична особа зобов’язана подати до Національного банку документи для оцінки фінансового/майнового стану всіх осіб, через яких вона набуває або збільшує істотну участь у небанківській фінансовій установі, в тому числі осіб, які є прямими власниками істотної участі.

Питання АФІ:

Чи зараховуються (можуть зараховуватися) при визначенні розміру власних коштів фізичної особи (з метою визнання фінансового стану фізичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь в надавачі фінансових послуг) суми коштів вартості майна фізичної особи? Наприклад, чи враховується (може враховуватися) сума вартості нерухомого майна (за звітом оцінювача або за іншою вартістю) до розміру власних коштів фізичної особи при визначенні фінансового стану фізичної особи (задовільним /не задовільним)?

Відповідь НБУ:

Відповідно до пункту 329 глави 39 розділу V Положення № 153, розрахунок розміру власних коштів фізичної особи здійснюється на підставі даних, зазначених в інформації про майновий стан [за вирахуванням акцій/частки в статутних капіталах страховиків, якими володіє фізична особа (прямо або опосередковано) на дату заповнення інформації про майновий стан], шляхом зменшення загальної вартості майна фізичної особи на загальну суму її майнових зобов’язань.

Згідно з пунктом 331 глави 39 розділу V Положення № 153, фізична особа на свій розсуд визначає обсяг і перелік майна та доходів для розкриття в інформації про майновий стан відповідно до Положення № 153.

Таким чином, при розрахунку розміру власних коштів фізичної особи враховується загальна вартість майна (рухомого та нерухомого), яке зазначене у інформації про майновий стан, складеною за формою, наведеною в додатку 9 до Положення №153. Так, у стовпчику 9 таблиці 2 інформації про майновий стан фізичної особи необхідно вказати вартість майна станом на дату його придбання, а у стовпчику 10 вказати вартість майна станом на відповідну дату, яка може бути визначена на підставі звіту незалежного оцінювача.

Питання АФІ:

Відповідно до пункту 198 глави 21 розділу III розрахунок розміру участі в небанківській фінансовій установі здійснюється в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку України з питань установлення вимог до структури власності надавачів фінансових послуг. Чи повинен розрахунок розміру участі в небанківській фінансовій установі здійснюватися в порядку, визначеному «Положенням про вимоги до структури власності надавачів фінансових послуг», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 14.04.2021?

Відповідь НБУ:

Розрахунок розміру участі в небанківській фінансовій установі відповідно до пункту 198 глави 21 розділу III Положення № 153 здійснюється в порядку, визначеному Положенням про вимоги до структури власності надавачів фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку від 14.04.2021 № 30 (далі – Положення № 30).

Питання АФІ:

Якщо фізична особа отримала погодження на набуття істотної участі (як кінцевий власник небанківської фінансової установи) в розмірі 50% статутного капіталу фінансової установи шляхом опосередкованого володіння через юридичну особу, яка є єдиними учасником надавача фінансових послуг (частка 100%), то у разі наміру (після 01.01.2022) збільшити частку володіння фізичної особи в капіталі прямого учасника фінансової установи:

– на 5% до 55% то чи потребує це погодження на збільшення істотної участі?

При цьому, збільшення істотної участі відповідно до Порядку погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі № 2531 відбувається в межах 50-75%. Відповідно до Положення про ліцензування, з урахуванням пункту 198 цього Положення розмір опосередкованої участі фізичної особи в надавачі фінансових послуг становить 100%, але погодження отримано було до 01.01.2022 у розмірі 50%.

– на 30% до 80% то чи потребує це погодження на збільшення істотної участі? У разі необхідності погодження збільшення істотної участі вказується намір збільшити істотну участь до 80% чи до 100%?

Відповідь НБУ:

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 9 Закону юридична чи фізична особа, яка має намір набути істотну участь у фінансовій установі (крім корпоративного інвестиційного фонду та фінансових установ, що надають фінансові послуги, визначені пунктами 3-8, 11, 14  частини першої статті 4 цього Закону) або збільшити її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного (складеного) капіталу такої фінансової установи чи права голосу придбаних акцій (часток) в органах фінансової установи, зобов’язана отримати письмове погодження органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, якщо інше не передбачено законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.

Пунктом 198 глави 21 розділу III Положення № 153 передбачено, що розрахунок розміру участі в небанківській фінансовій установі здійснюється в порядку, визначеному нормативно правовим актом Національного банку з питань установлення вимог до структури власності надавачів фінансових послуг.

Згідно з пунктом 20 розділу ІІ Положення № 30 розмір опосередкованої участі особи, яка прямо або опосередковано через осіб здійснює контроль за учасником/учасниками надавача фінансових послуг в надавачі фінансових послуг, в надавачі фінансових послуг дорівнює розміру прямої участі в надавачі фінансових послуг учасника/учасників надавача фінансових послуг, якого/яких вона контролює.

Пунктом 17 частини першої статті 1 Закону передбачено, що контроль – можливість здійснювати вирішальний вплив на управління та/або діяльність юридичної особи шляхом прямого та/або опосередкованого володіння однією особою самостійно або разом з іншими особами часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статутного капіталу та/або голосів юридичної особи, або незалежно від формального володіння можливість здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином.

З огляду на вказане, розмір опосередкованої участі фізичної особи, яка контролює єдиного учасника надавача фінансових послуг – юридичну особу, шляхом володіння 50%  статутного капіталу такої юридичної особи, в надавачі фінансових послуг дорівнює 100%.

Отже, збільшення частки володіння фізичної особи, яка володіє 50% в капіталі прямого учасника фінансової установи – юридичної особи, на 5% або на 30% після 01.01.2022 передбачає здійснення розрахунку розміру його участі за вимогами Положення № 153, тобто відповідно до порядку, передбаченого Положенням № 30.

Відповідно до порядку розрахунку, передбаченого Положенням № 30, розмір участі такої особи у вказаних випадках складатиме 100 %.

Таким чином, збільшення частки володіння фізичної особи, яка володіє 50% в капіталі прямого учасника фінансової установи на 5% або на 30% свідчить про намір збільшити участь у фінансовій установі до 100%, що передбачає отримання погодження Національного банку.

Додатково звертаємо увагу, що зміна розміру участі особи у небанківській фінансовій установі у зв’язку зі зміною порядку розрахунку розміру участі в небанківській фінансовій установі без набуття додаткової участі не потребує отримання погодження Національного банку, оскільки така зміна пов’язана зі змінами у законодавстві, а не наміром особи набути/збільшити істотну участь.