Голова Експертної Ради Асоціації фінансових інституцій Сергій Бірюк

Днями Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект № 5865 про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» та деяких інших законодавчих актів України щодо регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках. Безперечно, він кращий ніж попередній аналогічний проект №4684 про Національну комісію з цінних паперів та бірж. Водночас, окремі його норми є доволі дискусійними.

А все через те, що законопроект містить суттєві зміни до діючого  профільного закону, якими пропонується перегляд цілей та засад функціонування Національної комісії з цінних паперів та фондових ринків (далі – Комісія або НКЦПФР), підвищення її регуляторної спроможності, розширення її повноважень.

З одного боку, може здаватися, що створення потужного регулятора може  сприяти підвищенню захисту інвесторів. Водночас, наділення одного окремого неконтрольованого державного органу с дискреційними та не притаманними йому повноваженнями, може навпаки призвести до повного руйнування ринків цінних паперів.

Перш за все, неможливо підтримати норми законопроекту, якими запропоновано наділити Комісію функціями органів досудового розслідування (функції слідчих органів), які визначені Кримінальним процесуальним кодексом України. Вважаємо, що правила діяльності Регуляторів фінансового ринку повинні бути уніфікованими. На наш погляд, не може НКЦПФР отримати повноваження більші ніж є у НБУ, зокрема:  “наглядові та слідчі повноваження”, “допити осіб”, “записи телефонних розмов”, “трафік даних”, “винагороди інформаторів”, інше.

На сьогодні НКЦПФР вже отримала право регулювання та контролю за всіма операціями не тільки на фондовому ринку, а й на товарному біржовому ринку, включаючи сільськогосподарські товари, деревину, ін.

Крім того, відповідні зміни до Кримінально-процесуального кодексу України чомусь не вносяться, що може призвести до колізій та протирічь законодавства.

По-друге, досить неоднозначно сприймається частина положень проекту, яка фактично передбачає створення умов для виникнення конфлікту інтересів та можливостей для зловживання наданими Комісії повноважень. Це може створювати корупційні ризики, оскільки у проекті не визначені критерії та умови, за яких мають прийматися відповідні рішення. Зокрема, передбачається застосування фінансових санкцій до  фізичних осіб в розмірі до 2,5 мільйонів гривень, до юридичних осіб в розмірі до 10 мільйонів гривень або до 5 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи.  

Законопроект дає можливість застосовувати ці санкції до професійних учасників ринку капіталів, до власників активів, до сторін угод по цих активах. Проте, законопроект не передбачає адекватну систему відповідальності Регулятора перед учасниками ринку капіталу за прийняті рішення. Зазначене може нанести невиправдану шкоду як ринку, так і його інвесторам та клієнтам.  

По-третє, викликають щонайменше здивування норми законопроекту, якими запропоновано закріпити фінансування Комісії та юридичних осіб, управління якими здійснює Комісія, а також оплату праці працівників Комісії у тому числі за рахунок видатків спеціального фонду державного бюджету які формуються за рахунок:

– внесків на регулювання, які справляються учасниками ринку капіталу та професійними учасниками організованих товарних ринків;

– плати за надання Комісією адміністративних послуг.

Слід враховувати, що фінансування державного органу, яким безперечно є НКЦПФР, за рахунок внесків на регулювання та плати за надання адміністративних послуг протирічить основам чинного законодавства, якими передбачено, що органам державної влади забороняється прямо фінансуватися з інших джерел, а також заборонено використовувати кошти, одержані за здійснення функцій держави в будь-який інший спосіб, крім зарахування таких коштів до Державного бюджету України.

Запропоновані проектом внески на регулювання, особливо з урахуванням встановлення значних фінансових санкцій, можуть призвести до надмірної залежності органу від фінансування з боку найбільших учасників ринку, а відповідно до підвищення корупціогенних чинників, непомірному навантаженню на бізнес. І все це, без сумніву, буде здійснюватися за рахунок інвесторів та клієнтів.   

Отже, є всі підстави вважати, що після прийняття законопроєкту № 5865 у НКЦПФР виникне потреба у розробці великої кількості нових нормативно-правих актів та змін до діючих. А це в свою чергу стане надмірним тягарем  для Комісії, яка ще не завершила імплементацію Закону України № 738 (щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів).

В наслідку це призведе до постійних змін, нестабільності, а відповідно до суттєвого зниження активності на ринку капіталів.

Тому, учасники фінансового ринку вважають, що законопроект №5865 потребує ретельного доопрацювання з метою недопущення порушення прав акціонерів та інших інвесторів на ринку капіталу.

Додати коментар