Голова Ради АФІ Ігор Пашко, Керівник проектів та програм АФІ Лариса Клюс

Нещодавно Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору» було оприлюднено результати двох досліджень практик споживчого кредитування банків та фінансових компаній, проведених у квітні – червні 2021 року методом «таємного покупця».

Особливу увагу привертають  дані щодо реальної річної процентної ставки (РРПС), яку наразі небанківські фінансові установи, як і банки, розраховують за методиками Національного банку. Відповідно до результатів досліджень USAID середня реальна річна процентна ставка (РРПС) банківського кредиту на особисті цілі становить 121% річних, а щодо дослідження мікрокредитів,  які пропонують фінансові компанії, то середня РРПС становить нереальні 28 671% річних.

Фахівці Асоціації фінансових інституцій критично ставляться до цих даних та методики їх розрахунку.

«Ці дані доводять позицію Асоціації фінансових інституцій, яку АФІ, неодноразово висловлювала: Методика розрахунку загальної вартості кредиту для споживача, яка базується на визначенні чистої поточної/приведеної вартості (NPV) та використовується здебільше для оцінки інвестиційних проектів, некоректно відображає вартість короткострокових кредитів терміном від 1 до 365 діб», – прокоментував ситуацію Голова Ради АФІ Ігор Пашко.

За даними статистичної звітності, оприлюдненими на сайті НБУ, в ІІ кварталі 2021 року 67% кредитних договорів укладені фінансовими компаніями на строк до 1 місяця.

Адже якщо споживач отримає в кредит 1 000 грн під 28 671% річних, то через 14 днів  повинен буде повернути 11 тис 500 грн, а якщо обере кредит до зарплати на місяць, то через 30 днів його заборгованість становитиме 22 тис  500 грн .

Важко повірити в реальність, в якій 29 компаній, що були досліджені методом «таємного покупця», пропонують такі кредитні продукти, а споживачі (навіть зважаючи на їхню фінансову необізнаність, на якій наголошують дослідники) погоджуються на такі умови договорів і мають фінансову можливість їх виконати.

«Отримання кредитів у фінансових компаніях є однією із найпопулярніших послуг серед наших співвітчизників. Адже відповідно до оприлюдненої НБУ  статистики, за перше півріччя 2021 року громадяни 7 млн 153 тис раз скористалися послугами кредитування фінансовими компаніями. Враховуючи, що потенційно укладати договори може майже 34 млн. населення України у віці понад 18 років – це вражаючі дані» – зазначила Керівник проектів та програм АФІ Лариса Клюс.

На думку фахівців копаній – учасників Асоціації фінансових інституцій, проблема в тому, що Методика НБУ, затверджена постановою Правління НБУ № 16 від 11.02.2021 р., взагалі не містить формули розрахунку РРПС, а лише рекомендує при її розрахунку використовувати функцію ЧИСТВНДОХ (XIRR) програмного продукту Microsoft Excel, яка у фінансовому аналізі використовується для визначення чистої поточної/приведеної вартості (NPV) для оцінки інвестиції та передбачає багаторазове використання вільних грошових потоків та враховує їх дисконтування в часі. Чого при наданні послуг з короткострокового кредитування апріорі не відбувається.

Разом із цим, фінансові компанії використовують Методику та вказують розраховану РРПС у своїх договорах, оскільки це вимога законодавства. За результатами дослідження 76% фінансових компаній виконували цю вимогу, ще до набрання чинності нормами про обов’язковість її включення до договорів.

 Необхідно зазначити, що друга хвиля досліджень, проведена після набрання чинності Методики НБУ, виявила, що в 31 % досліджених договорів реальна річна процентна ставка, вказана у договорі, відповідає розрахунку РРПС, здійсненому експертами. В 41% – розрахована РРПС експертами, нижча від зазначеної фінансовою компанією у договорі. А в 29 % випадках – експертна РРПС вища.

Тобто у випадку сумнівів фінансова компанія надає перевагу вказанню більшої РРПС, що дає можливість дотримуватися умов законодавства та виключає вірогідність застосування заходу впливу Регулятором.

На фоні цих результатів залишилися малопомітними позитивні зміни на ринку кредитування фінансовими компаніями, що були зафіксовані дослідженням, а саме: не зафіксовано жодного випадку порушення вимог щодо онлайн укладання договору, встановленого Законом України «Про електронну комерцію». Левова частка кредитних договорів (84 %) укладаються саме дистанційно, відповідно звітності, наданої фінансовими компаніями до Регулятора.

Є позитивні тенденції і в напрямку інформування споживачів до укладання договорів, як це передбачено вимогами Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Дослідники відзначили  певне спрощення пошуку такої інформації на сайті для користувачів. Частина компаній створила окремі сторінки та/або документи з інформацією, що підлягає оприлюдненню. Доступність інформації в одному місці полегшує її пошук та дозволяє потенційному позичальнику ознайомитись з усіма умовами відразу.

Зважаючи на вищенаведене, варто віддати належне важливості досліджень, які проводить USAID. АФІ вдячна Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» за проведену роботу з дослідження ситуації, що склалась на ринку споживчого кредитування України, які надали незалежну оцінку змінам законодавства та державного регулятора на якість надання послуг банками та фінансовими компаніями.