Закон України “Про фінансовий лізинг”, який набрав чинності 13 червня 2021 року, запровадив кардинальні зміни на цьому ринку. Зокрема, державне регулювання та нагляд на ринку фінлізингу почав здійснювати Національний банк України. Що вже змінилося і до чого готуватися гравцям цього ринку йдеться в авторській колонці на Інтерфакс заступника директора Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ НБУ Сергія Савчука та старшого фахівця Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ НБУ Анастасії Черноштан.

Важливі зміни

Із прийняттям нового Закону України “Про фінансовий лізинг” втратив чинність попередній профільний закон, що був прийнятий ще в 1997 році і діяв у редакції 2004 року. Його норми безнадійно застаріли і не відповідали ані вимогам часу, ані потребам ринку.

Новий закон був сприйнятий ринком позитивно, оскільки його норми дали змогу врегулювати багато проблемних питань.

Як уже зазначалося, ринок фінансового лізингу отримав нового регулятора – Національний банк України. Крім того, новим законом гармонізовано різні визначення фінансового лізингу. До прийняття нового закону було кілька визначень фінансового лізингу, пропонованих різними актами законодавства. Це поглиблювало правову невизначеність та не сприяло прозорості роботи на ринку.

На сьогодні врегулювано порядок набуття лізингоодержувачем права власності на предмет лізингу у кінці строку лізингу. Крім того, положення закону були узгоджені з вимогами законодавства про фінансовий моніторинг.

Законом також змінено положення щодо форми договору фінансового лізингу. До прийняття закону укладення договорів фінансового лізингу з фізичними особами містило правовий ризик. По суті, форма таких договорів була невизначена.  Це створювало підстави для виникнення судових спорів.  Так, у деяких рішеннях суд застосовував до договорів фінансового лізингу, у яких предметом є транспортний засіб та які укладаються за участю фізичної особи, вимогу до нотаріальної форми, встановлену законодавством для договорів довгострокової оренди транспортних засобів. Це  створювало для лізингодавців надмірні правові ризики в разі укладення договору фінансового лізингу з фізичними особами.

У новому законі зазначено, що договір фінансового лізингу укладається в письмовій формі, але не підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених законом або домовленістю сторін. Такий підхід дасть змогу зменшити витрати лізингоодержувачів.

Нові правила для надавачів супровідних послуг

Крім закону “Про фінансовий лізинг”, на лізингодавців поширюватимуться нормативно-правові акти Національного банку, розроблені з урахуванням специфіки фінансового лізингу.

Зокрема, нині ухвалено нові правила для надавачів супровідних послуг на ринку фінансового лізингу. Йдеться про вимоги до двох категорій осіб: надавачів посередницьких послуг (агентів), які укладають договори від імені лізингодавця, надають консультаційні чи експертно-інформаційні послуги,  та осіб, які залучаються для допоміжних послуг (наприклад,  ремонту та страхування майна, яке передається у лізинг тощо). Положення є дуже ліберальним та визначає, що співпраця надавачів супровідних послуг із лізингодавцем встановлюється в більшій частині на розсуд лізингодавця. 

Коли лізингодавці стануть фінансовими компаніями

На ринок фінансового лізингу чекають подальші зміни. Вони пов’язані з актуалізацією та уніфікацією регулювання всього ринку небанківських фінансових послуг. Йдеться про Закон України “Про фінансові послуги та фінансові компанії”. Верховна Рада України ухвалила  його в другому читанні та в цілому 15 грудня 2021 року. Наразі нормативно-правовий акт очікує на підписання Президентом України. Основна частина Закону набере чинності 1 січня 2024 року, і відтоді всі без винятку лізингодавці набудуть статусу фінансових компаній.

Для компаній, які вже є лізингодавцями, це означає, що вони набудуть статусу фінансової установи автоматично. Тобто компанії, які на момент введення в дію закону  матимуть чинну ліцензію на надання послуг фінансового лізингу, будуть переоформлені у фінансові компанії.

Після запровадження нового регулювання не потрібно окремо реєструвати кожну фінансову послугу. В єдиній ліцензії зазначатимуться всі фінансові послуги, які надає фінансова установа. Додатково лізингодавець зможе розширити обсяг послуг, які він надає. Як раніше і підкреслював Національний банк в білій книзі “Майбутнє регулювання небанківського лізингу”, лізингодавців не будуть обмежувати щодо видів послуг, які вони матимуть право надавати. Крім надання фінансових послуг, лізингодавці зможуть виконувати іншу господарську діяльність.

Майбутні нормативно-правові акти, які будуть розроблені на виконання нового закону, ураховуватимуть особливості фінансового ринку та позицію лізингодавців щодо окремих пропозицій до регулювання.

Нові підходи до регулювання ринку спрямовані на створення нових можливостей  для лізингових компаній, стимулюючи розвиток цього ринку. Національний банк готовий проводити регулярні зустрічі з учасниками ринку для вироблення спільної позиції в регулюванні ринку, проте водночас слід враховувати загальні тенденції змін в регулюванні небанківського фінансового ринку.