У листопаді у Верховній Раді зареєстрували одразу два законопроекти, які вплинуть на платіжний ринок України. Йдеться про документи №4364 і №4367. Перший називають проектом закону «про відкритий банкінг», другий – потрібним для МВФ «банківським» законом. Яка мета цих законопроектів і що зміниться в Україні після їх прийняття – далі в статті.

Чому потрібно міняти закон про банки: коментар НБУ

Як повідомляється на сайті регулятора, основна мета законопроекту №4367 – вдосконалення корпоративного управління в банках, зокрема посилення відповідальності ради та правління фінустанов, системи внутрішнього контролю та управління ризиками. Згідно з пояснювальною запискою, для досягнення цих цілей необхідно усунути «правові прогалини».

Ухвалення законопроекту також підвищить рівень нагляду за банками і банківськими групами з боку НБУ за рахунок отримання регулятором нових інструментів і механізмів контролю. Як відзначають автори документу, це дозволить підвищити прозорість та стабільність банківської системи, що сприятиме захисту прав вкладників та інших кредиторів банку.

За словами глави Нацбанку Кирила Шевченка, прийняття закону також сприятиме наближенню банківського законодавства України до законодавства ЄС та впровадження кращих світових практик функціонування банків.

Як розроблявся законопроект

Згідно з даними, підходи зі зміни «банківського» закону були підготовлені за результатами оцінки відповідності банківського законодавства України основним принципам ефективного банківського нагляду, в тому числі з питань корпоративного управління.

При розробці законопроекту враховувалися Угода про асоціацію з ЄС, Меморандуми про економічну і фінансову політику з МВФ від 2 червня 2020 року і від 5 грудня 2018 року, а також директиви і регламенти Європейського парламенту.

Що зміниться в разі прийняття законопроекту №4367

Буде впроваджена нова структура капіталу (включаючи буфери капіталу), яка посилить здатність банку поглинати збитки. Також з’являться додаткові вимоги до членів ради і правління банку, в тому числі за їх колективною придатністю.

Крім того, будуть введені наглядові інструменти, які посилять повноваження Нацбанку України. Сюди входить:

  • право регулятора вимагати зміни персонального складу ради та / або правління банку, якщо поточний склад цих органів не здатний забезпечувати ефективне управління і контроль за діяльністю банку. У тому числі мова йде про право вимагати відчуження корпоративних прав та тимчасове позбавлення права голосу;
  • право регулятора встановлювати банку індивідуальний розмір економічних нормативів в залежності від ризикованості його діяльності;
  • збільшення контролю з боку Нацбанку з метою забезпечення повноти розкриття банками інформації про пов’язаних з ними осіб;
  • закріплення на законодавчому рівні права НБУ відкривати банкам рахунки ескроу.

При цьому з закону хочуть прибрати норму про право Нацбанку видавати гарантії і поручительства. Автори законопроекту заявили, що вона не «відповідає кращим зразкам міжнародної практики і не узгоджується з основною функцією центрального банку». Також задля виконання рекомендацій МВФ в документ внесуть, зміни які «нівелюють ризик» виникнення конфлікту інтересів членів ради НБУ.

«Це підвищить здатність регулятора своєчасно і адекватно вживати заходів у випадках порушення законодавства в процесі придбання або збільшення істотної участі в банку і забезпечить недопущення до управління банками недобросовісних або фінансово неспроможних осіб», – повідомляється в пояснювальній записці.

Крім того, законопроект уточнює окремі норми банківського законодавства, зокрема щодо консолідованого нагляду за банківськими групами, ліцензування банків, погодження набуття істотної участі в банках і вимог до структур їх власності.

Проект закону про платіжні послуги

В цей же день в Раді зареєстрували законопроект №4364 про платіжні послуги, який також називають проектом закону «про відкритий банкінг». Як повідомляється на сайті Нацбанку, документ покликаний оновити системи регулювання платежів і грошових переказів на фінансовому ринку України.

У пояснювальній записці уточнюється, що Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» був прийнятий ще в 2001 році, а останні суттєві зміни були внесені в нього в 2012-му.

«Ми впевнені, що новий закон створить умови для подальшого розвитку платіжних продуктів, сервісів і послуг», – заявив заступник голови НБУ Олексій Шабан.

О. Шабан вважає, що в разі успішного прийняття документу, на платіжний ринок України зможуть вийти нові учасники, що сприятиме зростанню здорової конкуренції.

Випуск платіжних карт і е-грошей небанківськими компаніями: що змінить прийняття нового законопроекту

Проект закону спрямований на імплементацію положень директив ЄС і пропонує ввести дев’ять видів платіжних послуг, сім з яких є фінансовими платіжними послугами, а дві – нефінансовими. Як відзначають автори законопроекту, ці послуги набувають все більшого поширення в країнах Європейського союзу і вимагають окремого регулювання.

Зокрема, проект закону встановлює:

  • вимоги щодо прозорості надання платіжних послуг і інформації про умови їх надання;
  • чіткий розподіл прав і обов’язків користувачів і постачальників платіжних послуг з надання та користування платіжними послугами;
  • вимоги до управління операційними ризиками, ризиками безпеки і аутентифікації користувача.

У пояснювальній записці уточнюється, що прийняття законопроекту дозволить модернізувати платіжний ринок України. Зокрема, мова йде про введення відкритого банкінгу та надання права небанківським установам випускати платіжні карти, е-гроші, а також відкривати і обслуговувати платіжні рахунки.

Нагадаємо, раніше в інтерв’ю PaySpace Magazine СЕО FinTech-стартапу sportbank Денис Саприкін заявив, що в Україні необанкі «змушені співпрацювати з банками», тоді як законодавство західних ринків дозволяє їм «діяти більш гнучко, виходити на ринок і комунікувати з клієнтами».

Редакція PaySpace Magazine дізналася у директора Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЕМА Олександра Карпова, як він оцінює законопроект №4364.

Які перспективи відкриває українському ринку законопроект про платіжні послуги і відкритий банкінг?

Перший раз тему відкритого банкінгу та проектів про імплементацію Європейської платіжної директиви ми з Національним банком обговорювали 5 років тому. Тоді з ініціативи фінансового кабінету наша асоціація підготувала і презентувала Нацбанку відповідний проект. Тоді нам сказали, що його зарано вносити до Верховної Ради і справа не пішла.

Приблизно 3-3,5 роки тому Нацбанк кілька разів намагався внести точкові зміни в закон про платіжні системи, які дозволяли розширити можливості і збільшити число суб’єктів для учасників платіжного ринку. На жаль, ці проекти також не були прийняті Верховною Радою.

Близько 2,5 років тому Нацбанк приступив до підготовки законопроекту, який зараз зареєстрований як №4364. З боку НБУ працювала велика проектна команда і стороння юридична компанія, найнята регулятором на грантові гроші для допомоги в роботі над цим проектом. Було кілька публічних стратегічних сесій з учасниками ринку і досить велика кількість індивідуальних зустрічей. У нашій асоціації було мінімум п’ять таких зустрічей з тими людьми в Національному банку, які безпосередньо відповідали за розробку проекту.

Пророблена колосальна робота з максимально повним урахуванням вимог і норм Європейської платіжної директиви, а також побажань учасників українського платіжного ринку.

У підсумку на момент внесення в законопроекті було на 98% враховано все те, що хотіли би бачити учасники ринку, плюс він базувався на кращій європейській практиці, яка передбачає, що не тільки банки можуть бути гравцями на платіжному ринку, а й платіжні установи, поштові оператори, фінансові компанії та установи по емісії електронних грошей.

Крім того, з’являються нові учасники ринку, які безпосередньо не займаються відкриттям і веденням рахунків або електронних гаманців / електронними грошима, а дозволяють перевірити наявність відповідної суми на рахунку, ініціювати операцію або консолідовано отримати дані з різних рахунків в різних фінустановах і агреговано надати таку інформацію клієнту .

Також Національний банк скасував в новому законопроекті необхідність бути учасником платіжної системи, щоб працювати на ринку платіжних послуг. Ви можете бути просто юридичною особою, можете вступати в платіжну систему, можете спільно з іншими учасниками організовувати платіжну схему або використовувати будь-яку організаційну форму взаємодії, яку вважаєте за потрібне.

Дуже детально виписаний розділ по ліквідації та на вимозі до прозорості капіталу, а також з корпоративного управління, пов’язаного з організаціями, які в подальшому будуть надавати платіжні послуги.

Національний банк скористався кращою практикою, яку одні називають «зачисткою», а інші «розчищенням» банківського ринку. Істина, як завжди, десь посередині.

Я вважаю, що зараз ніхто не може поставити під сумнів прозорість капіталу українських банків. Щось подібне Нацбанк передбачає для будь-якого іншого учасника ринку, який хоче займатися платежами.

Відкритість банкінгу тут проявляється в декількох аспектах. По-перше, на ринок вийде істотно велика кількість учасників, а не тільки банки. По-друге, будуть розроблені і прийняті стандарти, завдяки яким учасники зможуть запитувати інформацію, необхідну для здійснення платіжних операцій. Це може бути залишок на рахунку, можливість зробити операцію, ініціювання операції, консолідація інформації з різних рахунків і інші типи інформаційного обміну, які приведуть до запуску платежу, їх обробці, обліку та іншим формам, пов’язаних з рухом грошей та інформації.

У всіх учасників ринку з’являються рівні права. Вони можуть звертатися один до одного за конкретною специфікацією / стандартом і вимагати обов’язкового виконання іншим учасником ринку відповідної дії, якщо клієнт дав на це згоду. Ось це – основна роль відкритого банкінгу. Які послуги в зв’язку з цим з’являться, поки не знає ніхто, тому що процеси впровадження відкритого банкінгу в Євросоюзі, а директива була прийнята досить давно, розтягнулися вже більш ніж на 6 років.

Національний банк в перехідних положеннях закону пише про трирічний перехідний період. Раніше я сумнівався в необхідності такого тривалого терміну. Однак після обговорення з колегами, учасниками ринку ми прийшли до висновку, що він адекватний поточному рівню розвитку підзаконних актів і розумінню учасниками ринку і регулятором, до чого ми прийдемо через 3,5-4 роки. Цей термін також враховує час на прийняття закону у Верховній Раді.

Тобто прийняття цього закону дозволить Укрпошті, необанкам випускати платіжні картки без партнерства з банками?

Це спрощена думка. Я б оперував тими категоріями і поняттями, які передбачені новим проектом закону. У небанківського учасника ринку будь-то фінансова компанія, поштовий оператор або юрособа, яка звернулася до Національного банку за ліцензією, з’явиться право відкривати, ввести і обслуговувати платіжні рахунки. У чому відмінність платіжного рахунку від банківського? У тому, що за цим рахунком неможливо прийняти депозит і видати кредит на термін більше ніж 12 місяців.

Такий рахунок переважно заточений саме під платіжні послуги: прийняття та видача грошей, обробка платежів, відкриття платіжних карт, емісія електронних грошей або інших платіжних інструментів, які з’являться в майбутньому і дозволять здійснювати платіжні обов’язки. Статуси і права на окремі платіжні послуги дуже докладно описані в законі – там є вісім базових платіжних послуг і чотири або п’ять статусів «крім як банк». Йдеться про поштових операторів, емітентів електронних грошей, фінансових компаніях і т.д.

Є досить великий розділ, який пов’язаний зі спрощеними банківськими послугами. Завдяки цьому юридичні особи, отримавши авторизацію Національного банку, зможуть займатися спрощеним обмеженим обсягом платіжних послуг, які їм дозволені.

Тому тут треба говорити не про право небанків займатися емісією та обслуговуванням платіжних карт або електронними грошима, а про право відкривати рахунки і «підвішувати» до них платіжні послуги і інструменти.

Цей законопроект якось спрощує вихід на український ринок зарубіжних гравців, наприклад, платіжних систем і необанків, таких як PayPal і Revolut?

Ні, не спрощує. Це занадто в якусь окрему задачу вписувати величезний законопроект, який націлений на зовсім інші речі. Адже PayPal, незважаючи на те, що його тягнуть на український ринок уже 5 років, сюди йти не хоче. Зараз у компанії немає ніяких перепон для того, щоб запуститися в Україні.

Звичайно, мені прикро за українських користувачів, які не можуть виводити гроші на рахунки в українських банках – те, що вже досить давно можуть робити споживачі в інших країнах. Але це питання до PayPal, чому вони не хочуть отримати в Нацбанку фінансову ліцензію за зрозумілою процедурою, як на будь-якому іншому цивілізованому ринку.

Теж саме з будь-якими іншими організаціями. Єдине уточнення – в даний час компанії на зразок Revolut, які не є платіжною системою або членом-учасником платіжної системи в звичному для Нацбанку вигляді, зазнають труднощів з виходом на український ринок. За новим законом для того, щоб оперувати на ринку, не потрібно бути членом або учасником платіжної системи. Потрібно просто хотіти здійснювати платіжні послуги. Тут так, є істотне спрощення будь-яких реєстраційних процедур, пов’язаних з виходом українського або зарубіжного учасника на платіжний ринок України.

За матеріалами Payspace Magazine