Верховна Рада 8 вересня ухвалила закон «Про віртуальні активи». Питанню, що це означає для ринку віртуальних активів, який формується в Україні присвячена стаття видання Finance.ua.

Розробники закону – депутатське об’єднання Blockchain4Ukraine спільно з Мінцифрою та ключовими стейкхолдерами – вбачають розвиток ринку віртуальних активів необхідним елементом нової економічної парадигми будь-якої держави.

За словами народного депутата Олексія Жмеренецького, «віртуальний актив – це по суті цифрове позначення будь-якого іншого активу».

Тобто, віртуальним активом можуть бути навіть бонуси на бонусній картці продуктового магазину чи те, що ви купуєте в комп’ютерній грі.

Закон є базовим, бо, за твердженням авторів, визначає всі базові поняття та визначення, пов’язані з віртуальними активами.

Щоденний оборот віртуальних активів в Україні становить 1 млрд грн

Проте коли ми чуємо про віртуальні активи, розуміємо, що йдеться насамперед про один із їхніх видів – криптовалюти, явище, яке стає все популярнішим.

За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, загальна капіталізація криптоіндустрії перевищила $2 трлн, а щодня оборот віртуальних активів в Україні становить 1 млрд грн.

Тож не дивно, що влада почала здійснювати кроки для визначення та регуляції ринку віртуальних активів. Створення відповідного закону – один із них.

Наступні кроки:

  • заснування Державної служби з регулювання сфери обороту віртуальних активів України – виконавчого органу при Мінцифри;
  • зміни до Податкового кодексу – за офіційним повідомленням міністерства, йдеться про відсутність ПДВ, зменшення ставки податку з прибутку, отриманого від діяльності на ринку ВА тощо;
  • також закон про ВА дасть можливість для застосування Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення» № 361-IX щодо віртуальних активів.

«Ми створюємо топову юрисдикцію, де у криптокомпаній будуть прозорі умови взаємовідносин з державою, зручна робота з регулятором і вигідне оподаткування», – зазначив Михайло Федоров у своєму телеграм-каналі.

Детінізація ринку

Розмови про ухвалення цього закону розпочалися давно. Українське криптоком’юніті проявило неабияку цікавість до питань регулювання відповідного ринку й узяло участь у підготовці законопроєкту про віртуальні активи.

21 липня міністерство цифрової трансформації України презентувало фінальний звіт дослідження «Віртуальні активи в Україні – 2030» та дорожню карту розвитку нової індустрії, розроблені разом із фахівцями.

Водночас критики нового закону зауважують, що держава саме зараз проявила цікавість до цього ринку, щоб зарегулювати його та загнати ще більше в тінь.

Фахівці, що долучилися до розробки стратегії розвитку ринку віртуальних активів, із цим не погоджуються: мовляв, куди ж іще більше, коли він і так у тіні, з якої його потрібно виводити.

«На мій погляд, така динаміка відбувається ще до регулювання – без легальної визначеності весь ринок і так в тіні, і має більше ризиків від структур, – вважає Максим Семенчук, радник міністерства цифрової трансформації України, координатор форсайту «Віртуальні активи в Україні – 2030». – Навпаки, інші юрисдикції – наприклад, Швейцарія чи Естонія, створюють легальні умови, що потрібні інвесторам. І компанії та стартапи переходять реєструватися туди».

За словами Семенчука, конкурентний ринок не може бути створений тільки законом про віртуальні активи – тут багато потреб в реформах усієї держави. Але, вважає фахівець, ухвалення закону про віртуальні активи наближує нас до світових стандартів.

Отже, ухвалення закону про віртуальні активи означає можливості для бізнесу реєструвати криптокомпанії тут, в Україні, а не за кордоном, вести діяльність прозоро, сплачувати податки й уникнути потрапляння до чорного списку Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (Financial Action Task Force, FATF). Чи зацікавлений у цьому український криптобізнес, чи в тіні йому було затишніше?

«Дотепер ринок працює в сірій зоні, – каже Максим Дем’янюк, радник віцепрем’єр-міністр – міністра з цифрової трансформації. – Відповідно, бізнес не має можливості структурувати компанії, відкрити рахунки в банках тощо. Користувачі працюють на свій страх і ризик. Ці й інші питання якраз і покликаний вирішити 3637-й закон. У цілому це дозволить перевести ринок у правове поле, зменшити долю неправомірних транзакцій, створити на порядок більші можливості для ринку».

За словами Дем’янюка, критика закону, особливо в частині ризиків відтоку компаній з українського ринку з упровадженням регуляції, «неконструктивна та далека від дійсності».

«По-перше, ніхто не зможе «покинути» Україну, бо немає жодного офіційно зареєстрованого в Україні криптобізнесу, – упевнений Дем’янюк. – Якщо ми говоримо за фізичний ремув, то закон якраз за участі цього бізнесу та з врахуванням їхніх інтересів і писався. Ба більше, скоріше покидати довелося б, якби не було закону. Тому що зараз ринок і є максимально в тіні, і по відмиванню коштів Україна вже входить в топ-3 країн світу. Як наслідок, під тиском міжнародних партнерів довелося б боротися з цим явищем через «силові структури». Завдяки закону для бізнесу створюється вікно можливостей – «працюй, якщо в правовому полі».

Створюючи правове поле, держава, практично, запропонує гравцям ринку легалізуватися добровільно.

«Зареєстровані постачальники послуг, пов’язаних з обігом криптовалют (криптообмінники, біржі), ідентифікуватимуть та ізолюватимуть чисту криптовалюту від тієї, що була залучена у потоках з відмиванням грошей, фінансуванням тероризму й іншими злочинами. Практика відстежування походження криптоактивів витіснить недобросовісних гравців з регульованого ринку віртуальних активів. Обіг криптовалюти, що перебуває поза легальним середовищем, підпадає під відкрите порушення закону», – йдеться в повідомленні Мінцифри за грудень минулого року.

«Надмірне регулювання дійсно часто заважає розвитку, – каже Олександр Момот, CEO Peanut.trade, – тому спільнота намагалася зробити новий закон не всеосяжним, а скоріше таким, що розв’яже певні питання в окремих напрямах, наприклад, зробити можливим взаємодію українського фінансового сектору з віртуальними активами, створити умови для іноземних компаній виходити у «фіат» через українські банки та пришвидшити обіг капіталу. Податкова ставка досить низька, а тиск СБУ й інших силових органів є і був незалежно від статусу криптовалют. Новий закон скоріше затверджує індустрію як «нормальну» для широкого кола громадян, зокрема правоохоронних органів. Але багато буде залежати ще й від додаткових роз’яснень і підзаконних актів, над якими зараз працюють податкова, НБУ й інші установи, тому від спільноти все ще потрібна увага до цього процесу».

За словами Момота, ринок віртуальних активів до появи закону працював абсолютно нормально та ефективно.

«На відміну від протестів вкладників збанкрутілих банків, будівельних компаній і противників локдауну, користувачі ВА на протести не виходили. Найбільшою проблемою для ринку ВА були безпідставні «наїзди» СБУ й інших правоохоронних органів, що завжди закінчувалися однаково – звинуваченнями у «відмиванні коштів», «незаконному видобутку грошових сурогатів», «фінансуванні тероризму», а в реальності – просто спробами посадовців заволодіти віртуальними активами постраждалих осіб. З ухваленням закону є шанс, що стійка асоціація з такою діяльністю, як протиправними діями нашими органами зміниться на іншу, а постраждалі особи отримають більше шансів на захист. Найбільше новий закон має вплинути на можливість банків працювати з ВА, коли НБУ створить відповідний порядок», – стверджує Момот.

«Коли ми ухвалимо всю необхідну законодавчу базу, в Україні буде найпрогресивніша у світі правова система роботи з віртуальними активами. Наше законодавство буде найактуальнішим, – зазначає Олексій Жмеренецький. – Гроші прийдуть в криптопроєкти й у вигляді власне криптовалют. Ринок віртуальних активів буде детінізовано, обмінники запрацюють легально, а міжнародні криптобіржі отримають змогу реєструвати філії в Україні. Українці та компанії – офіційно працювати з віртуальними активами, отримувати доходи та сплачувати податки. Постачальники послуг в галузі матимуть державну реєстрацію, інформація про них міститиметься у єдиному державному реєстрі, з’явиться можливість контролювати доброчесність гравців».

Ще з плюсів, які принесе новий закон, експерти визначають:

  • можливість для реального бізнесу отримати юридичний фреймворк для токенізації активів (інноваційний інструмент, який може використовувати бізнес у своїй діяльності, наприклад, нерухомість чи програми лояльності тощо);
  • можливість легально оперувати та інвестувати в ВА (наприклад, внести ВА до статутного фонду);
  • фізичні особи отримають можливість задекларувати свої доходи у ВА, захистити свій особистий капітал, свої вкладення у криптовалютах від можливих зловживань чи шахрайства.

Людмила Кукуєту, юристка криптогаманця Trustee Wallet, відповідаючи на запитання, що з ухваленням закону змінитися на ринку, відповіла, що кардинальних змін не очікує.

«Закон про ВА набирає чинності з моменту вступу в силу відповідних змін до Податкового Кодексу, водночас інформація про строки внесення таких змін відсутня. Тому, безпосередньо після ухвалення Закону взагалі нічого не зміниться. В цілому, Закон найбільш пристосований для роботи провайдерів послуг з обміну ВА і відповідний сектор. Тому, наявна ймовірність, що в Україні легалізується ряд таких провайдерів. Найімовірніше, незначна частина провайдерів послуг з обміну ВА вийде в легальну площину, а хто працював «в сіру», продовжать працювати так само», – сказала юристка.

Що потрібно компаніям, щоб працювати в правовому полі?

Як каже Максим Дем’янюк, Мінцифри як суб’єкт державного фінмоніторингу встановлюватиме стандарти та ризики політики для цього ринку.

Виконавчим органом відповідно до закону буде Державна служба з регулювання сфери обороту віртуальних активів України. На створення Служби та запуск реєстру передбачається 6 місяців. Попередньо реєстр планується реалізувати на базі платформи «Дія».

Першим фільтром буде реєстрація. І відповідно – відстеження незареєстрованої діяльності.

Другою важливою стороною є забезпечення прозорості ринку та запобігання транзакціям по відмиванню коштів.

Підлягають реєстрації такі види надання послуг:

  • обмін;
  • збереження;
  • переказ;
  • посередницька діяльність.

Майнінг додаткового регулювання не потребує.

За словами Дем’янюка, для реєстрації буде потрібна прозора інформація про компанію та бенефіціарів, а також підтвердження доходів.

Дем’янюк зазначив також, що законом віртуальний ринок вводиться в правове поле як об’єкт цивільного обігу. Це означає, що правовідносини і, відповідно, захист користувача, які десятиліттями напрацьовувалися в Цивільному кодексі країни, будуть застосовуватися і на цьому ринку. Так, на думку Дем’янюка, вирішуватиметься й питання забезпечення прав споживачів.

Юлія Пархоменко, начальниця відділу розвитку та фінансового моніторингу ринку віртуальних активів Департаменту цифрової економіки, відповідаючи на запитання, чи зможуть компанії ринку ВА, після того, як закон набуде чинності, пройти реєстрацію у застосунку Дія, щоб отримати юридичний статус і легалізувати свою діяльність в Україні, і чи передбачені інші способи реєстрації та легалізації, зазначила, що пройде певний час до того моменту, коли буде повністю зрозумілою майбутня архітектура регуляторного середовища, зокрема процедури отримання дозволів постачальниками послуг і конкретні механізми їх взаємодії з регулятором.

На запитання, як регулюватиметься на ринку діяльність криптокомпаній, які не бажатимуть легалізуватися в Україні, Пархоменко відповіла, що ніяк не регулюватимуться.

«Неможливо регулювати те, що перебуває поза правовим середовищем. Утім, маємо попередити, що відповідно до частини 1 пункту 1 статті 24 Закону – за здійснення діяльності, що має ознаки діяльності постачальника послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, без одержання дозволу на надання послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, передбачається штраф у розмірі від 2 до 7 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 34 до 119 тис. грн. – Ред.). Тож, закон краще поважати», – наголосила Юлія Пархоменко.

Віртуальні активи – нематеріальне благо?

Декотрі гравці ринку не згодні з визначенням віртуального активу в законі як нематеріального блага. Натомість Дем’янюк вважає, що як об’єкт цивільного обігу нематеріальне благо є достатнім для потреб ринку.

«Власне дана правова форма для ВА виникла після численних консультацій з Мінфіном, НБУ й іншими державними органами», – зазначає він.

Утім, Владислав Блідченко, генеральний директор Асоціації фінансових інституцій (АФІ), вважає поняття «віртуальні активи», яке надає новий закон, недостатньо чітким.

За словами Блідченка, віртуальні активи є новим та маловивченим інструментом як у сфері вітчизняної економіки, так і у сфері права.

«Поява такого інструменту пов’язана із шаленим розвитком технологій.  Так само як і, наприклад, стрімкий розвиток ринку небанківських фінансових послуг пов’язаний з новітніми інформаційними технологіями, які дозволяють здійснювати надання фінансових послуг в онлайн-форматі, – каже гендиректор АФІ. – У міжнародній практиці відсутній єдиний підхід до визначення терміну «віртуальні активи», а також механізмів державного регулювання їх обігу. Проте найчастіше термін «віртуальні активи» використовується як синонім до терміну «криптовалюти». У зв’язку з цим, щойно прийнятий закон не дозволяє однозначно зрозуміти можливі правові, фінансово-економічні та соціальні наслідки від його застосування. І не в останню чергу це пов’язано із неузгодженістю самих його норм та надмірною поверховістю правового регулювання основних механізмів обігу цих активів».

Блідченко навів приклади. Так, наприклад, законом встановлюється, що віртуальні активи не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги).

Отже, можливість використання віртуальних активів при наданні фінансовими установами класичних фінансових послуг досить сумнівна.

Закон вводить окремий вид віртуального активу – фінансовий віртуальний актив, який може бути забезпечений валютними цінностями або цінними паперами. Водночас таке забезпечення не використовується у розумінні «забезпечення виконання зобов’язання», а лише посвідчує майнові права, зокрема, права вимоги на інші об’єкти цивільних прав.

Крім того, послуги, пов’язані з оборотом фінансових віртуальних активів, визначаються саме фінансовими послугами, а отже, їх державне регулювання має здійснюватися Нацбанком і Нацкомісією з цінних паперів.

«Тобто, – каже Блідченко, – на практиці виникає ситуація, при якій валютні цінності (валюта України, платіжні документи й інші цінні папери, іноземна валюта) можуть бути забезпеченням віртуального активу, який безпосередньо визначається як нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. Такі активи обмежуються в обігу, оскільки не можуть бути предметом обміну на майно, та водночас послуги з організації їх обігу є фінансовими послугами».

Натомість Юлія Пархоменко, начальниця відділу розвитку та фінансового моніторингу ринку віртуальних активів Департаменту цифрової економіки, відповідаючи на запитання, наскільки коректне визначення ВА в законі як фінансового віртуального активу, зазначила, що ніякої «некоректності» не вбачає.

«Обмеження у вигляді заборони використання ВА в якості засобу платежу стосуються усіх ВА (не тільки фінансових) та зумовлені особливостями монетарної політики у державі. ВА в законі не визначаються як фінансові віртуальні активи. Фінансові ВА – це окрема категорія забезпечених ВА, до якої відноситься дуже невелика частка від загальної кількості ВА. Якщо уважно читати положення закону, це стає цілком зрозумілим», – сказала Пархоменко.

На думку посадовиці, закон повністю корелює з рекомендаціями FATF, оскільки при розробці його відповідних положень було залучено, серед іншого, експертизу
Держфінмоніторингу.

«Провайдери послуг, пов’язаних з оборотом ВА, мають отримувати дозволи на Провадження видів діяльності, вичерпний перелік яких встановлено в Законі. Також саме ці суб’єкти підприємницької діяльності стають суб’єктами первинного фінансового моніторингу. Закон регулює діяльність «компаній, які створюють застосунки, програмне забезпечення, що забезпечує інтеграцію між різноманітними провайдерами та блокчейном», лише в тому випадку, якщо вони здійснюють послуги, що вимагають попереднього отримання дозволу. І звісно ж, тільки у цій частині», – зазначає начальниця відділу розвитку та фінансового моніторингу ринку віртуальних активів Департаменту цифрової економіки.

Людмила Кукуєту звертає увагу, що віртуальні активи – це універсальний спосіб розрахунків для суб’єктів господарювання та широких мас населення. Однак, відповідно до Закону, ВА не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги).

Тобто, суб’єкти господарювання можуть надавати послуги та на заміну отримувати стільці (бартер), однак обмінювати ці ж самі послуги на ВА – не можуть. Отже, з ухваленням Закону прямо заборонено використовувати ВА як предмет обміну. І це створить низку проблем, наприклад, для фрилансерів, які фактично будуть позбавлені можливості обмінювати свої послуги на ВА.

Коментуючи те, що деякі гравці ринку не згодні з визначенням віртуального активу як нематеріального блага, Кукуєту відмітила, що за задумом законодавця, віртуальний актив підпадає під категорію нематеріальних благ, вказаних у статті 199 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 199 Цивільного кодексу України, результати інтелектуальної,  творчої  діяльності  та  інші об’єкти  права  інтелектуальної власності створюють цивільні права й обов’язки відповідно до книги четвертої Цивільного Кодексу та  інших законів. Утім, законодавець не вказує, до яких саме прав інтелектуальної власності відносяться ВА.

«На мою думку, – каже Кукуєту, – таке визначення не відповідає суті ВА. Це настільки унікальний об’єкт цивільного обороту, що пробувати віднести його до традиційних категорій – недоцільно. Вбачається, з метою правового регулювання доцільно виділити ВА в окрему категорію. Наприклад, Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) визначає віртуальний актив як цифрове представлення вартості, яким можна торгувати в цифровому форматі або переказувати, і яке може використовуватись для платіжних або інвестиційних цілей».

Велика Британія використовує підхід, згідно з яким ВА розглядаються як окремий вид майна. Ліхтенштейн для ВА використовує спеціальний термін «value rights» та оперує поняттям Trustworthy Technology (технології, які не потребують довірию. – Ред.).

Олександр Момот підтвердив, що процеси, пов’язані з відмиванням доходів, отриманих незаконним шляхом, регулюватимуть Нацбанк і Держфінмоніторинг через контроль грошей, що будуть використовуватися для купівлі віртуальних активів через банки так само як це відбувається зараз – коли гроші потрапляють у банківську систему.

Мінцифри регулює компанії, що будуть партнерами/інтеграторами таких рішень для банків та інших традиційних учасників фінансового ринку.