30 малих банків можуть у наступному році залишити ринок

29.07.2019

Delo.ua розбиралося - чи готовий небанківський фінансовий сегмент прийняти їх у себе в новому статусі

Липень 2020 року стане по-справжньому спекотним для 28 банків. Саме стільки фінустанов станом на 1 травня 2019 року мали регулятивний капітал менше 300 мільйонів гривень. Статутний капітал нижче цієї цифри був у 31 банку. В їх число входять банки: "Фамільний", "Конкорд", Оксі Банк, Скай Банк, КомІнвестБанк, банк "Український капітал", КІБ, Айбокс Банк, Український банк реконструкції та розвитку та інші.

За вимогами Національного банку, всі банківські установи повинні привести свої статутні та регулятивні капітали до розміру від 300 млн грн в термін до 11 липня наступного року. Всі повинні, але не всі зможуть.

"Банківський бізнес сьогодні - це дороге задоволення, і не кожен акціонер готовий в нього інвестувати", - говорить керівник фінансової компанії "ПроФін Консалтинг" Вадим Березовик. Він знає, про що говорить, оскільки багато років пропрацював в банківській системі. У 2017 році, наприклад, Березовик працював в невеликому Вектор Банку, визнаному пізніше неплатоспроможним через відсутність фінансової підтримки з боку єдиного акціонера.

Труднощі виживання

Представники невеликих банків уже сьогодні голосно заявляють про дискримінацію. "Основна проблема малих банків полягає в їх дискримінації, - стверджує голова правління Айбокс Банку, фундатор Фінансово-аналітичного центру Галина Хейло. - Наприклад, з ринку газових гарантій були виключені банки, активи яких становлять менше 1% активів банківської системи".

Також, за її словами, практично всі малі банки не мають прямих коррахунків і повинні проводити платежі у валюті своїх клієнтів через великі банки, що мають прямі коррахунки. "А це означає можливі затримки платежів або відмову в проведенні, якщо великий банк буде чимось незадоволений", - зазначає Галина Хейло.

Крім дискримінації, "малюки" страждають від посилення регуляторних вимог. І мова йде не тільки про мінімальний розмір капіталу. "Криза 2014-2015 років розкрила проблеми, вирішення яких призвело до серйозного поетапного посилення вимог регулятора до управління ризиками, корпоративного управління, фінансового моніторингу та комплаєнс. Відповідно, жорсткіше стали вимоги, які банки зобов'язані пред'являти клієнтам, що далеко не сприяє розширенню їх клієнтської бази ", - говорить виконавчий директор Незалежної асоціації банків (НАБУ) Олена Коробкова.

Також посилилися вимоги до бізнес- і управлінських процесів, IT-систем, якості та чисельності персоналу, в тому числі топ-менеджменту.

Через це у банків зростають витрати. Наприклад, за даними НАБУ, за останні два роки витрати фінустанов на персонал зросли з 36,5% до 50% усіх операційних витрат.

"Регулярне" обтяження" бізнес-процесів новими обов'язковими контролем і процедурами вимагає від банків дедалі глибшої діджіталізаціі навіть для того, щоб просто продовжувати обслуговувати клієнтів, не кажучи вже про підвищення швидкості і зручності сервісу. А це теж чималі інвестиції", - продовжує Олена Коробкова.

Поряд з тим, що витрати малих банків на ведення бізнесу зростають, залучати нових клієнтів їм стає все складніше.

Наприклад, ринок кредитування малого і середнього бізнесу (МСБ) експерти називають перспективним для невеликих банків, які за рахунок більшої гнучкості можуть пропонувати клієнтам МСБ індивідуальні підходи, доступні в системних банках тільки для більших компаній. "Але, ведення фірмами бізнесу в тіні (хоча б частково), дроблення на ФОПи, ротація для "очищення історії"... Всі ці інструменти звично використовуються для оптимізації оподаткування і для того, щоб уникнути уваги чиновників і силовиків. Але через них банки не можуть кредитувати бізнес, оскільки не в змозі достовірно оцінити надійність потенційного позичальника, а потім ще переконати в його хорошій якості НБУ", - говорить Коробкова.

Вихід із ситуації

На ринку сумніваються, що з трьох десятків малих банків хоча б половина "нашкрябає" на подолання бар'єру в 300 млн грн. Більшості вже сьогодні потрібно шукати вихід з ситуації, що склалася. Виходів насправді не так багато.

Перший - малі банки залишаться на ринку, якщо новий парламент проголосує за проект закону №7231, який передбачає фіксацію вимог до розміру капіталу на нинішніх 200 мільйонів. Але так як проект був зареєстрований в Раді ще в 2017-му, то зараз, як мінімум, повинен пройти перегляд. І коли документ з'явиться в сесійній залі ВРУ невідомо.

Другий - реорганізація шляхом приєднання. Один з порівняно недавніх прикладів - злиття Індустріалбанку та Експрес-банку в 2017 році. З огляду на те, що Національний банк недавно оптимізував процедуру реорганізації банків, скоротивши вдвічі термін приєднання, серед малих банків повинна була б утворитися черга на такий вихід. Однак, як повідомили Delo.ua в прес-службі НБУ, ніякої черги не спостерігається. "У цьому році банки не подавали документи в НБУ для реорганізації шляхом приєднання", - констатують в НБУ.

І Вадим Березовик знає чому. "Навіть незважаючи на те, що скорочені терміни і процедури, масового злиття банків не буде. Тому що успішним може бути злиття тільки тих банків, у яких один власник. А таких серед малих банків небагато. Іншим вкрай важко домовитися про умови злиття", - стверджує він.

Третій - це банальний вихід "з речами". У березні 2017 року парламент дозволив банкам здавати НБУ банківську ліцензію без припинення юрособи. За два останні роки вже майже десяток банків скористалися такою можливістю, серед них: "Фінансовий партнер", Апекс-банк, Промфінбанк, Кредит Оптима Банк, Діві Банк, БМ Банк, Вернум Банк. Кредитний портфель цих екс-банків, за даними Нацкомфінпослуг, на сьогоднішній день складає всього 418 млн грн. У комісії до них претензій немає. "У статусі фінансових компаній вони виконують вимоги регулятора", - повідомив Delo.ua член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов.

І хоча в цьому році, за даними прес-служби НБУ, бажаючих здати ліцензію немає, на думку Вадима Березовика, третій варіант вирішення проблеми малих банків є найбільш вірогідним. І такий вихід він вважає не таким вже й поганим для банківської системи. "З відходом малих банків конкуренція на банківському ринку тільки посилиться, що непогано для ринку і споживачів банківських послуг", - говорить фінансист.

Не "народжуйся" банком

Поки що ті банки, які вже перейшли в новий статус (наприклад, банк "Фінансовий партнер" став фінансовою компанією "Фінансовий партнер", Апекс-банк перетворився в фінкомпанію "Апекс", Промислово-фінансовий банк став "ПФБ Кредит") особливих успіхів на ринку небанківських фінансів не досягли, незважаючи на те, що цей ринок росте (особливо в частині онлайн-кредитування) значними темпами. Чому?

Експерти вважають, що головна причина криється в "ваговитості" екс-банків у порівнянні з фінансовими компаніями. "На небанківському ринку кредитування треба бути мобільнішими, гнучкішими. Тут інші вимоги, а головне - немає залучених грошей і немає рефінансу. Треба вчитися розпоряджатися грамотно своїми власними грошима і всі ризики брати на себе", - стверджує гендиректор Об'єднання фінансових установ Вікторія Волковська.

"У фінкомпаній інша бізнес-модель, ніж у банків, інші скорингові системи, клієнтські групи (у позичальників, як правило, немає білих доходів, і зіпсована кредитна історія). У багатьох фінансових компаній жорсткіше працюють колекторські служби, і не кожен банк буде готовий до таких підходів, - говорить Вадим Березовик.

На його думку, не всі малі банки, хто піде з ринку, зможуть успішно кредитувати. Але вони можуть стати фінансовими компаніями, які займаються валютообмінними операціями, перекладами, гарантійними операціями. Крім того, екс-банки в статусі фінкомпаній можуть обслуговувати вітчизняні холдинги.

Труднощі переходу

У Нацкомфінпослуг стверджують, що готові провести робочу зустріч з малими банками і роз'яснити їм всі нюанси переходу в новий статус. "Тим банкам, що захочуть перейти в новий статус, по-перше, потрібно вийти з банківського реєстру, можливо, поміняти організаційно-правову форму, скласти баланс вже як підприємство і прийняти новий статут", - розповідає Олександр Залєтов.

В цілому екс-банк може заявити в своєму статуті 4 види фінансових послуг, на які він може отримати ліцензії: надання послуг фінансового лізингу, надання коштів у позику (в тому числі і на умовах фінансового кредиту), надання послуг з факторингу і надання гарантій і поручительств.

Крім того, оскільки фінансова установа може також отримати в НБУ ліцензії на торгівлю валютними цінностями та переказ коштів, то, можливо, доцільним є включення і цих фінансових послуг в статут екс-банку.

"По-друге, колишній банк зобов'язаний не пізніше 30 календарних днів з дня державної реєстрації змін, пов'язаних з припиненням здійснення ним банківської діяльності, подати нам документи для внесення такої юридичної особи в Держреєстр фінансових установ, тобто отримати статус фінансової установи", - продовжує Залєтов.

По-третє, вже в статусі фінансової установи колишній банк (після прийняття рішення Нацкомфінпослуг про включення його до Держреєстру фінансових установ, яке направляється фінустанові і публікується на сайті Нацкомфінпослуг), подає документи для отримання відповідних ліцензій.

Після прийняття позитивного рішення про видачу ліцензій екс-банк буде повинен здійснити протягом 10 робочих днів оплату за кожну ліцензію в розмірі одного прожиткового мінімуму на рахунок Держказначейства. "У разі неповної оплати або в невстановлений термін, Нацкомфінпослуг приймає рішення про анулювання виданих ліцензій", - попереджає Залєтов.

Так що "малюкам" варто поспішити ...

Тетяна Павлюченко, Delo.ua

Додати коментар

Поділитися: 

Матеріали на цю тему:

27.02.2019

Блог гендиректора ОФУ Виктории Волковской на Investgazeta

18.09.2018

Колонка генерального директора Объединения финансовых учреждений Виктории Волковской в интернет-издании Минфин

15.06.2017

15 червня Проект USAID «Трансформація фінансового сектору» спільно з Незалежною асоціацією банків України (НАБУ) провели круглий стіл на тему «ЗАКОН ПРО СПОЖИВЧЕ КРЕДИТУВАННЯ: НАБРАННЯ ЧИННОСТІ».