Чому штрафи за порушення законодавства з фінмоніторингу не можуть бути мільйонними: думки ОФУ

27.03.2019

На сьогодні для фінансових компаній, які надають послуги з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту шляхом укладання електронних договорів, вкрай важливим є вирішення питання щодо можливості проведення дистанційної верифікації клієнтів.

Діючий Закон «Пpo запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», в частині проведення дистанційної верифікації клієнтів стримує розвиток цього сегменту фінансового ринку, адже передбачає проведення верифікації тільки в присутності клієнтів.

На сьогодні в Верховній Раді України зареєстровано проект закону «Пpo запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (№ 9417), який спрямований на комплексне удосконалення національного законодавства у сфері фінансового моніторингу.

Цей законопроект адаптує українське законодавство з питань запобігання і протидії відмиванню доходів до норм четвертої Директиви ЄС 2015/849 та Регламенту ЄС 2015/847, стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF).

Законопроектом пропонується зменшити кількість ознак фінансових операцій, про які банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, біржі, платіжні організації та інші фінансові установи – суб’єкти первинного фінансового моніторингу (СПФМ) – зобов’язані повідомляти Держфінмоніторинг.

При цьому, збільшується сума операцій зі 150 тис. грн до 300 тис. , про які вони повинні обов’язково звітувати, якщо їх здійснюють політично значущі особи або клієнти з держав, що не виконують рекомендації борців з легалізацією.

Крім того, передбачається застосування ризик-орієнтованого підходу СПФМ при проведенні належної перевірки своїх клієнтів та, відповідно, перехід до кейсового звітування про підозрілі операції своїх клієнтів.

Слід зазначити, що законопроект передбачає суттєве збільшення розміру штрафних санкцій за порушення законодавства з фінансового моніторингу. Так за неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації планується застосовувати штрафні санкції у розмірі 50 000 н.м.д.г. (замість 2 000 н.м.д.г.), за порушення порядку зупинення фінансових операцій штрафні санкції будуть становити 1,7 млн грн (замість 34 тис. грн). Максимальний розмір штрафної санкцій передбачено в розмірі до 170 млн грн!

В Комітеті Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності проходять робочі зустрічі щодо обговорення зазначеного законопроекту. Під час таких зустрічей учасники ринку надають свої пропозиції, які на їх думку дозволять врегулювати проблемні питання з якими вони стикаються під час надання фінансових послуг.

Серед іншого, учасники ринку пропонують розширити перелік фінансових операцій при яких не проводиться належна перевірка клієнта, а саме в разі надання фінансових кредитів при укладанні договорів на відстані на суму, що не перевищує 30 000 грн, якщо кошти зараховуються клієнту на рахунок, відкритий в українському банку.

Розуміючи необхідність імплементації законодавства ЕС в законодавство України особливе занепокоєння у учасників фінансового ринку також викликають штрафні санкції, що пропонуються в законопроекты. Виходячи з економічної ситуації в Україні та незначні, порівняно з європейськими, обсяги надання фінансових послуг, штрафні санкції в 170 млн грн виглядають занадто великими. Їх застосування, на наш погляд, може призвести не до усунення порушень законодавства та сплати штрафу до державного бюджету, а до закриття фінансової установи.

Розмір штрафної санкції повинен бути меншим, ніж започаткування нового бізнесу, адже набагато дешевше відкрити нову фінансову установу, аніж сплачувати занадто великі санкції.

Учасники ринку вважають, що було б доцільним знизити штрафні санкції з урахуванням рівня ВВП, наприклад Німеччини або Франції, по відношенню до ВВП України. Відповідно, ВВП Німеччини перевищує ВВП України в 37 разів (за підсумками 2017 року), а Франції - в 25 разів.

Додати коментар

Поділитися: