Для чого Нацбанку СПЛІТ?

20.08.2019

І я, і мої колеги дуже сподіваємося, що з початком роботи нової Верховної Ради наш фінансовий ринок чекають позитивні тенденції і законопроекти. Законопроекти, які запропонують підйом, розвиток і, головне, стабільність фінансового ринку.

Сьогодні все навколо «зелено», а значить нове і свіже. «Не свіжі», на жаль, тільки чергові заяви лобістів СПЛІТа (законопроекту 2413а), який 18 разів виносився в парламент попереднього скликання, але не знайшов підтримки ні у депутатів, ні у ринку.

Чому? Ні, не тому, що НБУ «злив» 100 банків без «суду і слідства» (вони навіть не мали можливості призупинити рішення НБУ до судового розгляду, а хто з часом оскаржив, все одно залишився біля розбитого корита).

І не тому що українські громадяни, малий і середній бізнес втратили 350 млрд грн. А небанківський ринок фінансових послуг, виконуючи вимоги НБУ та розміщуючи гроші своїх споживачів на поточних і депозитних рахунках в банках, втратив більше 90 млрд грн.

І навіть не тому що більше 70 тис. колишніх банківських співробітників, які отримали «вовчий квиток», залишившись без роботи і засобів до існування, змушені шукати собі іншу роботу, щоб забезпечити себе і свої сім'ї.

Нацбанк каже: «... поширена страшилка, ніби то Нацбанк, який вивів 100 банків з ринку, після прийняття СПЛІТа проведе таку ж чистку небанківського ринку, не відповідає дійсності. У нас точно немає мети когось чистити. Більше того, ми будемо спрощувати, а не посилювати нагляд».

Посилювати нагляд або не посилювати в наших реаліях означає одне: на скільки підвищувати вимоги до капіталу і на скільки розміри штрафів. Але і тут НБУ суперечить сам собі. То каже, що «не посилюватиме нагляд», а то нарікає, що його піднаглядні банки платять мільйонні штрафи, а «небанки» - всього тисячні. Правда, чомусь ніхто не говорить, що всі ці витрати, в результаті, лягають на плечі споживачів, на ціну послуги.

А хотілося б, щоб на ринку було регулювання, спрямоване на розвиток і стабільність. Але у нас немає регулювання. Чи не так? А як же тоді так ретельно регульовані банки з рефінансом, держпрограмою, гарантіями… І, раптом, більшість з них відправлено в ліквідацію? Причому їх фінансове становище - «банківська таємниця», а їх ліквідація - народне надбання. Ну чому в нас нагляд замінює регулювання? А нагляд полягає виключно у посиленні вимог і накладанні штрафів?

Не дає спокою нав'язливе питання: кому і для чого потрібен СПЛІТ? Адже заявлені в пояснювальній записці до СПЛІТа цілі законопроектом 2413а не досягаються.

Ті положення СПЛІТа, які більше трьох (!) останніх років нам пропонував Нацбанк, не припиняють дублювання функцій національних регуляторів, не підвищують ефективність державної регуляторної політики, не покращують умови ведення бізнесу, не підвищують ефективність, жодним чином не розвивають ринок і зовсім не впроваджують регуляторну модель, яка б відповідала стандартам ЄС та Угоди про Асоціацію (про це і про дійсні моделі регулювання, що застосовуються у світі, варто говорити окремо). І вже точно не посилюють захист споживачів небанківських послуг.

Єдина мета (із заявлених), яка досягається прийняттям СПЛІТа, - це «очищення», а я б сказала, «зачистка» ринку, яка надалі призведе до подорожчання послуг, виходу з ринку більшості компаній, а, відповідно, невиконання ними зобов'язань, взятих перед своїми споживачами, монополії, втрати робочих місць, зменшення відрахувань до держбюджету.

Давайте почитаємо думку фахівців Головного юридичного управління Верховної Ради (вони не політики і не лобісти, а просто професіонали своєї справи): «Положення СПЛІТа суперечать таким принципам верховенства права, як юридична визначеність і заборона свавілля з боку регулятора, який не оприлюднює і не погоджує ні з одним державним органом вимоги і правила, встановлює їх на власний розсуд і вимагає виконання при відсутності права оскарження».

І хтось після цього скаже, що МВФ наполягає на прийнятті СПЛІТа? Серйозно? Нікого не хочу образити, ні Кабмін, ні Мінфін, ні інші поважні державні органи, і вже точно не хочу зачепити МВФ. Тільки не відкрию велику таємницю, сказавши, що насправді всі проекти угод пишуться не де інде, а саме в Національному банку, якому для чогось дуже потрібен СПЛІТ.

Ми аплодували законам про ліцензування, держрегулювання, адмінпослуги! Нам пощастило! Ми стільки років працювали за чіткими зрозумілими правилами! А зараз? Що нас чекає тепер? Може в новому сезоні Нацбанк запропонує новий варіант?

Вікторія Волковська, генеральний директор Асоціації «Об'єднання фінансових установ»

Додати коментар

Поділитися: 

Матеріали на цю тему:

22.02.2019

Колонка генерального директора Оъединения финансовых учреждений Виктории Волковской на портале Минфин

27.02.2019

Блог гендиректора ОФУ Виктории Волковской на Investgazeta

03.01.2018

Колонка генерального директора Объединения Финансовых Учреждений Виктории Волковской на Лига.Финансы