К. Рожкова: Про небанківський сектор, його розмір та особливості

30.11.2020

У зв'язку з послабленням карантинних обмежень наприкінці весни, а згодом у липні, фінансові ринки почали поступове відновлення після жорсткого локдауну. Про це розповіла перший заступник Голови Національного банку Катерина Рожкова в інтерв'ю Українському радіо.

Прес-служба НБУ зібрала головні тези розмови та поділилася ними на сторінці НБУ у Facebook.

Про поступове відновлення економіки у III кварталі

Під час введення першого тотального карантину навесні рівень ВВП суттєво знизився, що було зумовлене як повною зупинкою окремих галузей економіки, так і значним зниженням споживчого попиту. Споживчий попит впав не лише через те, що частина людей тимчасово втратила роботу й дохід, але й тому, що в умовах невизначеності люди зазвичай схильні більше заощаджувати, ніж витрачати. Звичайно, це вплинуло й на скорочення обсягів кредитування та інших фінпослуг.

Однак уже в III кварталі, коли карантинні заборони послабили, економіка почала відновлюватись, а разом із нею почало відновлюватися й кредитування. Наразі приріст банківського кредитного портфеля населення складає близько 8%, а іпотечне кредитування зросло більше, ніж на 8%.

Почали зростати й обсяги кредитування небанківськими фінансовими компаніями.

Спостерігається відновлення обсягів страхового ринку: обсяг валових страхових премій у ІІІ кварталі (12 млрд грн) навіть перевищив показники І кварталу 2020 року. Обсяг наданих кредитів кредитними спілками у ІІІ кварталі зріс на 20%.

Про небанківський сектор: його розмір та особливості

Він досить неоднорідний. Адже є ризиковий сегмент – страховики та кредитні спілки, які оперують грошима споживачів, та неризиковий – фінустанови, ломбарди, лізингові та факторингові компанії, що працюють із власними фінансовими ресурсами. Також важливою відмінністю є розміри сум, якими оперують небанківські фінустанови. За обсягами операцій вони не витримують жодного порівняння з банками. Це невеликі кредити на 5-6 тис. грн, у ломбарді взагалі -– 1,5 тис грн, середня страхова премія з «автоцивілки» складає біля 800 грн.

Водночас ринок не є таким великим, як може здатися з офіційної статистики. За нашими оцінками, близько 25–30%% ринку є неактивним. Це компанії, що не подають звітності регулятору, знаходяться/зареєстровані на тимчасово окупованих територіях та в Криму та ті, що не здійснюють діяльності.

Про регулювання небанківського сектору

Нагляд має бути проактивним та перспективним. Що це значить? Це, коли НБУ разом із учасником ринку аналізує звітність, показники, тенденції на ринку, своєчасно виявляє можливі ризики та знову-таки разом із установою розробляє і вживає заходів задля попередження настання кризових явищ.

Про ломбарди та недоброчесні кредитні компанії: чи можливо навести лад?

За останні три роки кожен четвертий ломбард відмовився від ліцензії. Однак є й ті, що розширюють свою мережу. І недосконалість регулювання тут ні до чого. Це, на жаль, ознака часу – низький рівень життя значної частини населення.

Безлад на цьому ринку – це результат як недобросовісності окремих компаній, так і питання низької фінансової грамотності населення. Вирішенням цих проблем мають стати нові правила ринкової поведінки, вимоги до реклами та дотримання вимог закону про захист прав споживачів цих послуг.

Про свавілля колекторів: як можна вплинути?

Управління захисту прав споживачів НБУ у III кварталі отримало близько 3 тис. письмових скарг на фінансові компанії, які надають мікрокредити.

Майже половина – це скарги на свавілля колекторів або власне фінансових компаній під час стягнення боргів із позичальників.

Ми обговорювали шляхи вирішення цього питання з ринком. Як результат – у парламенті зареєстровано відповідний законопроєкт Про колекторську діяльність. Він має запровадити правила цивілізованого колекшену та посилити захист прав споживачів.

Але є й інша проблема – сьогодні за законодавством будь-яка юридична особа може займатися колекторською діяльністю навіть без відповідної ліцензії. І Національний банк не уповноважений регулювати такі компанії без ліцензій та здійснювати вплив на них. Тому в разі претензій до їх роботи потрібно негайно звертатися до поліції. Але й цю прогалину має вирішити зареєстрований законопроєкт.

Бачення Національного банку просте: працюватимуть тільки ті компанії, які змінять підходи та методи роботи, враховуючи нові правила та вимоги майбутнього закону.

Більше за посиланням https://cutt.ly/vhdOJnT

Додати коментар

Матеріали на цю тему:

15.06.2017

15 червня Проект USAID «Трансформація фінансового сектору» спільно з Незалежною асоціацією банків України (НАБУ) провели круглий стіл на тему «ЗАКОН ПРО СПОЖИВЧЕ КРЕДИТУВАННЯ: НАБРАННЯ ЧИННОСТІ».

16.06.2017

Національний Банк України розробив вимоги до кредитних посередників.