Кодекс з процедур банкрутства: приховані нюанси

06.05.2019

15 квітня Президент України підписав Кодекс з процедур банкрутства. Відповідний законопроект було прийнято Верховною Радою ще в жовтні минулого року, однак чинності він набере лише восени 2019 року. Про це нагадує ЛІГА: ЗАКОН.

Як бачимо, Україна не квапиться реформувати сферу банкрутства, незважаючи на те, що потреба в змінах назріла вже давно. Згідно з дослідженням Світового банку «Doing Business» в 2018 Україна посіла лише 145-те місце за показником врегулювання неплатоспроможності, "завдяки" чому впритул наблизилась до Бангладеш (153 місце) та Зімбабве (159 місце).

Така невтішна статистика нікого не здивувала, оскільки неефективність діючої системи банкрутства в нашій країні є очевидною.

Приміром, в Україні середня тривалість судової тяжби по врегулюванню неплатоспроможності складає 2,9 років. Тоді як в Ірландії цей процес завершується максимум за 4 місяці. Крім того, вітчизняна процедура банкрутства є досить затратною: її вартість в Україні складає не менше 40,5% від вартості майна боржника. Для порівняння: аналогічні затрати в США, Норвегії та Австралії складають лише 1%. До того ж в Україні досить низький індекс стягнення заборгованості - лише 8,9. В розвинутих країнах цей показник встановлено на рівні 71,2, а в Норвегії та Японії - понад 90.

Як бачимо, звернення до суду з метою врегулювання неплатоспроможності в Україні є нераціональним та невигідним. Тоді як в розвинутих країнах такий спосіб широко використовується для реанімації бізнесу. Наприклад, саме оперативна процедура подолання неплатоспроможності в США свого часу дозволила запобігти банкрутству таких компаній як Pixar, Marwell Enterprises, General Motors та Chrysler.

Цілі і завдання прийняття Кодексу з процедур банкрутства

Автори Кодексу переконані, що його прийняття сприятиме підвищенню ефективності процедури банкрутства в Україні, наблизить її до світових стандартів та забезпечить належний рівень захищеності прав кредиторів та боржників.

Загальна характеристика і основні положення Кодексу

Кодекс з процедур банкрутства складається з чотирьох книг: перша книга регулює загальні положення та строки, друга - діяльність арбітражних керуючих, третя - питання банкрутства юридичних осіб. Четверта книга є новелою в українському законодавстві - передбачає банкрутство фізичних осіб.

Ключові нововведення

З метою реформування механізмів банкрутства, новий Кодекс, серед іншого передбачає наступні нововведення:

зміна підходу до оплати праці арбітражного керуючого задля гарантування йому належного фінансування

Кодексом (ч.1 ст.30) підвищено розмір основної винагороди арбітражного керуючого, встановлено поняття додаткових доплат, а також передбачено обов'язкове авансування кредитором та боржником винагороди арбітражному керуючому у розмірі 3 мінімальних зарплат за три місяці виконання повноважень (ч.2, ч.4 ст. 34 Кодексу).

скорочення строків розгляду справ, зокрема, за рахунок зменшення кількості оскаржень

Відтепер більшість ухвал суду не підлягатимуть оскарженню в касаційному порядку. Зокрема, згідно з ч. 3 ст. 9 Кодексу у касаційному порядку не підлягають оскарженню всі постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім таких: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

удосконалення процедури продажу активів боржника

Зокрема, пропонується встановити контроль за продажем істотних активів та забезпечити продаж усього майна на відкритому аукціоні.

підвищення рівня відповідальності менеджменту підприємства-боржника за невжиті заходи для попередження банкрутства

Відповідно до ч.5 ст. 34 Кодексу керівник боржника несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів в тому випадку, якщо він своєчасно не повідомив про неплатоспроможність підприємства. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

забезпечення можливості визнати недійсними будь-які майнові правочини боржника з пов'язаними особами впродовж останніх трьох років, що передували відкриттю процедури банкрутства

Зокрема, ст. 42 Кодексу передбачає, що правочини боржника, які були вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони нанесли збитки для боржника або кредиторів.

запровадження процедури банкрутства фізичної особи

Відповідно до ст. 115 Кодексу провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника і лише за наявності наступних умов:

- заборгованість становить не менше ніж 30 МРЗП;

- боржник припинив погашати кредити або здійснювати інші планові платежі в розмірі понад 50% місячних платежів за кожним із зобов'язань впродовж останніх 2-х місяців;

- відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення (є постанова у виконавчому провадженні);

- існує загроза неплатоспроможності (наявність обставин, що підтверджують реальність можливого невиконання боржником своїх грошових зобов'язань).

Кредитор не має право ініціювати банкрутство фізичної особи ні за яких умов, навіть за наявності безспірної заборгованості.

Після порушення процедури банкрутства сума боргу фізичної особи фіксується, нарахування відсотків і штрафів припиняється. А по завершенню процедури всі борги списуються, навіть якщо майна боржника не вистачило для розрахунків.

Водночас банкрут повинен надати вичерпну інформацію про своє майно і майно членів своєї родини. Подання неправдивої інформації матиме наслідком закриття провадження у справі.

Впродовж наступних трьох років банкрут не може вважатися особою із бездоганною діловою репутацією, і впродовж п'яти років має повідомляти про своє банкрутство, якщо хоче укласти договір позики, застави чи поруки, або взяти кредит.

Цікаво, що у випадку визнання фізичної особи банкрутом, в ліквідаційну масу включатиметься все майно боржника, навіть те, що знаходиться в спільній власності та було набуто боржником після порушення процедури банкрутства.

реструктурувати борги фізичної особи

Однією з суттєвих новел нового Кодексу є інститут реструктуризації боргу фізичної особи, який здійснюватиметься під контролем професійного арбітражного керуючого та суду.

Процедура реструктуризації врегульована ст. 124 Кодексу і пропонує наступні можливості:

- реалізацію майна за принципом системи ProZorro;

- відстрочку, розстрочку або списання боргу;

- зміну термінів та розміру боргу, можливість повернути борг третьою стороною.

Звісно, тут не обійшлося без обмежень. Зокрема, в цілях "виховання" Кодекс заборонив реструктурувати борги, які виникли з кредитів на відпочинок і розваги, а також борги, що стосуються аліментів.

вирішити питання іпотечних кредитів

Однією з найсуттєвіших новел нового Кодексу є спроба врегулювати іпотечні кредити.

Сьогодні в Україні на балансах банків, що ліквідуються, нараховується близько 40 тисяч іпотечних позик на загальну суму 68 млрд гривень. Лише 3% з них сплачуються позичальниками, які не бажають виконувати свої обов'язки за кредитом, прикриваючись мораторієм на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, який було введено ще в 2014 році.

Однак, з набранням чинності новим Кодексом зазначений мораторій втрачає чинність.

Тепер у боржників, які брали іпотечні кредити, з'явиться два шляхи вирішення питання боргів.

Перший: оголошення процедури банкрутства та продаж іпотечного майна на аукціоні.

Другий: реструктуризація валютної іпотеки, процедура якої детально прописана в Прикінцевих положеннях Кодексу.

Механізм реструктуризації передбачає, що всі вимоги забезпеченого кредитора, які виникли з кредиту в іноземній валюті конвертуються у гривню по курсу НБУ на день відкриття справи про неплатоспроможність і погашаються боржником відповідно до плану реструктуризації в розмірі 100 відсотків від ринкової вартості такої квартири або житлового будинку, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором. Ця сума має бути зменшена пропорційно до частини тіла валютного кредиту, який був погашений.

Для житла менше 60 кв.м дозволяється виплачувати заборгованість 5 років за річною ставкою, яка на 1 відсотковий пункт більша ніж в середньому по банківській системі. Для житла площею більше 60 кв.м - 10 років за ставкою, більшою за середньобанківську на 3 відсоткові пункти. Тільки при 100%-му погашенні реструктуризованого боргу через вказані 10-15 років боржник звільняється від решти зобов'язань - штрафних санкцій і пені, які сформувалися через прострочення обов'язкових щомісячних платежів.

Висновок

Кодекс України з процедур банкрутства безперечно є прогресивним кроком у розвитку вітчизняної правової системи. Очікується, що завдяки новому Кодексу боржник нарешті зможе отримати належний захист, а кредитор, зі свого боку, отримає гарантію повернення позик. Однак, чи виправдаються такі очікування як завжди покаже час і правозастосовча практика.

Додати коментар

Поділитися: 

Матеріали на цю тему:

12.06.2017

Генеральный директор AFI Виктория Волковская выступила экспертом в материале о законе о потребкредитовании в издании «Фокус».

04.03.2019

1 березня 2019 року в приміщенні Нацкомфінпослуг відбулась робоча зустріч учасників ринку з керівництвом Комісії

13.06.2017

Українцям почнуть видавати паспорт кредиту. Без нього більше не будуть надавати роздрібні займи — це нова вимога, направлена на підвищення поінформованості позичальників.