Кожний шостий українець до кінця року візьме кредит онлайн

09.07.2019

Бурхливе зростання інтернет-кредитування в Україні почалося в другій половині 2018 року. А вже на початку 2019 року кількість договорів кредитування, укладених фінансовими компаніями дистанційно, було понад 1,5 млн штук, що на 113% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

До кінця цього року кількість виданих онлайн-кредитів перевищить 7 мільйонів. Якщо врахувати, що українців, за даними Держстату, трохи більше 42 мільйонів, то кожен шостий житель країни в цьому році візьме кредит онлайн, порахували в Delo.

Вражає, якщо врахувати, що ще три роки тому, за словами фінансового експерта Павла Крапівіна, онлайн-кредитування сприймалося вітчизняними фінансистами як щось екзотичне.

Сьогодні кредити в інтернеті видають 70 фінансових компаній. При цьому на топ-20 припадає 91% обсягу виданих онлайн-позик і 86% кількості укладених дистанційно договорів. В середньому кредит видається на 15-30 днів, під 1-2% в день, на суму від 3 до 10 тисяч грн.

Проблеми зростання

Павло Крапівін називає онлайн-кредитування сучасною реінкарнацією мікрокредитування посткризового періоду 2009 року, коли банки дружно кинулися в торгові мережі роздавати кредити на пилососи та чайники. "Зараз місце торгових мереж зайняв Інтернет, місце банків - фінансові компанії, але в іншому все залишилося, як раніше: і системи скорингу, і статистика, і інтернет-магазини товарів, без яких такий кредит" не продаси "", - стверджує Павло Крапівін.

Реінкарнація це чи ні, але до такого бурхливого зростання ні сам ринок, ні регулятор не були готові. За словами члена Нацкомфінпослуг Дениса Яструба, на початку 2019 го комісію завалило скаргами споживачів послуг онлайн-кредитування так, що співробітникам доводилося мало не ночувати на роботі, щоб обробити цей "вал".

Чому так сталося?

По-перше, тому що у фінкомпаній не було необхідних it-рішень і єдиного підходу в питаннях ідентифікації клієнтів. Законом такі вимоги не прописані, відповідно, і кредитори цього спочатку не приділяли належної уваги. В результаті шахраї могли скористатися відкритими даними громадян України і за чужими документами взяти онлайн-кредит. Людина, на чиє ім'я було взято таку позику, і не підозрював про неї, поки до нього не починали наполегливо "стукати" колектори.

По-друге, багато громадян взяли кредити в декількох компаніях і не змогли виплачувати величезні штрафи і пеню. Одні просто не розрахували сили, інші свідомо не платили. Але і в тому, і в іншому випадку почалися скарги.

"Деякі громадяни укладають кредитні договори відразу з декількома фінансовими компаніями. У підсумку загальна сума кредиту може перевищувати десятки тисяч гривень, і позичальник не може нести цю ношу. В результаті чого такий позичальник починає скаржитися в Нацкомфінпослуг, що його не влаштовують розмір процентної ставки і умови кредитування фінкомпанії ", - розповідає член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов.

Комісія ці скарги спочатку переправляла фінкомпаніям. Ті, щоб не зв'язуватися з регулятором, іноді прощали пеню і штрафи особливо скаржиться клієнтам. Останні ділилися радісною новиною з оточуючими, що породило вже не поодинокі, а масові випадки шахрайства.

За словами генерального директора Об'єднання фінансових установ Вікторії Волковської, багато фінкомпаній зіткнулися з шахраями, які брали кредити в 20-25 фінкомпаній і відразу ж "під копірку" сідали писати на кредиторів скарги в Нацкомфінпослуг, прокуратуру, МВС.

"Доходило до того, що правоохоронці звинувачували фінкомпанії в шахрайстві і навіть проводили обшуки. Хоча насправді фінкомпанії - не злочинці, а самі жертви", - упевнений керівник компанії "24 Онлайн" Костянтин Буряк.

З "дикого" в цивілізований

Невдоволення як з боку позичальників, так і з боку кредиторів змусили регулятора на початку року вживати термінових заходів для регулювання ринку онлайн-кредитування.

За словами Вікторії Волковської, перші кроки Нацкомфінпослуг були досить болючі для ринку. Так як єдиного пропозиції про укладення договору (оферти) на ринку онлайн-кредитування не було, Комісія визнала всі договори, де порушені процедури акцептування (акцепт означає згоду на передачу грошових коштів за договором, - ред.), Нікчемними.

Це спричинило за собою хвилю судових розглядів. Позичальники зверталися до судів, щоб не платити за "нікчемним" кредитними договорами, фінкомпанії - щоб змусити регулятора визнати такі договори. "З 18 судових рішень з цього питання 15 - було на користь фінансових компаній", - згадує Вікторія Волковська.

Кредиторів в цій суперечці теж можна зрозуміти: якщо регулятор стверджує, що вони укладали договори неправильно, то звідки їм знати, як правильно? На початок 2019 го такого механізму, за твердженням Вікторії Волковської, просто не існувало.

Довелося створювати. Так само як і вирішувати багато інших злободенних питань.

По-перше, Нацкомфінпослуг почала проводити семінари з лідерами ринку онлайн-кредитування, на яких обговорювалися проблемні питання та шляхи зниження кількості скарг позичальників. У свою чергу, фінансові компанії почали удосконалити свої IT-рішення і сайти для правильної ідентифікації клієнтів і акцептування оферти. До фінкомпаніям, які не хотіли цього робити, Комісія почала застосовувати заходи впливу - приписи.

По-друге, регулятор розробив і в лютому розмістив у себе на сайті про інформаційне повідомлення про порядок укладання електронного договору.

Також Нацкомфінпослуг розробила і в червні розпорядженням №1033 затвердила Методичні рекомендації щодо укладання електронних кредитних договорів, які визначають основні вимоги до того, як оформляти і підписувати договори позик, ідентифікувати клієнтів, захищати інформацію.

"Рекомендації регулятора дозволяють запобігати шахрайству як з боку недобросовісних гравців, так і з боку недобросовісних позичальників, забезпечують додаткову безпеку і збереження даних клієнтів. Що для нас, компанії, яка веде свою роботу повністю відповідно до вимог регулятора, принципово", - зазначає керівник фінкомпанії MyCredit Дмитро Стензя.

По-третє, Комісія заборонила фінкомпаніям нараховувати пеню і штрафи за кредитами понад 50% від заборгованості клієнта. Взагалі цього вимагає закон "Про споживче кредитування", але багато фінкомпанії цю вимогу просто ігнорували.

По-четверте, за настійною рекомендацією регулятора фінкомпанії стали активніше співпрацювати з бюро кредитних історій (БКІ). Тільки в травні-червні працювати з БКР почали такі учасники ринку онлайн-кредитування, як "АІА Фінанс груп", "ФК" Ніко Капітал ", ФК" Форза "," Фінтеч Лаб "," ФК "Кредітон".

Проблеми і рішення

Дії регулятора, на думку Дениса Яструба, повинні привести до зниження кількості скарг вже за підсумками півріччя. Але панацеєю від усіх проблем бурхливо зростаючого ринку онлайн-кредитування вони не стануть.

А проблем ще багато. Наприклад, кредитори продовжують скаржитися на шахраїв. "Сьогодні актуальною є наступна модель шахрайства при якій клієнтам, які не хочуть гасити кредит, пропонують альтернативні способи позбавлення від позики. Шахраї обіцяють видалити кредит з бази фінкомпанії, аргументуючи тим, що у них існує доступ до цієї бази. Або просто обіцяють позбавити клієнта від проблем, без будь-яких гарантій. Далі клієнта просять внести передоплату і після видалення даних - другу частину оплати. Але до видалення інформації справа ніколи не доходить, так як шахраї, отримавши передоплату, зникають ", - розповідає Дмитро Стензя.

Другою проблемою є відсутність обов'язкових вимог для фінкомпаній передавати інформацію про позичальника в бюро кредитних історій. Багато компаній як і раніше не працюють із БКІ, адже рекомендації регулятора, нехай навіть наполегливі, все одно залишаються рекомендаціями.

Третя актуальна проблема - ідентифікація і верифікація клієнтів. Павло Крапівін згадує, що раніше рішення по 70% всіх відмов у споживчих кредитів приймалися після першого візуального контакту з потенційним позичальником. "Зовнішній вигляд і розмова з людиною, яка прийшла брати кредит, грали величезне значення в оцінці ризику", - згадує експерт.

Експерти вважають: щоб вирішити ці та ще ряд проблем ринку онлайн-кредитування, одних зусиль Комісії недостатньо. Потрібні зміни на законодавчому рівні.

"Необхідно прискорити процес розробки Положення про фінансовий моніторинг, метою якого є врегулювання на рівні нормативно-правового акта питання по віддаленій верифікації клієнтів фінансових компаній і розробка окремого нормативно-правового акта, який би врегулював усі питання даного виду кредитування", - говорить Дмитро Стензя.

Такий законопроект (щодо фінансового моніторингу) Нацкомфінпослуг готує сьогодні спільно з представниками ринку мікрокредитування і планує оприлюднити до кінця року.

Крім того, в березні на сайті Комісії був оприлюднений законопроект, розроблений Нацкомфінпослуг, "Про внесення змін до Закону України" Про споживче кредитування "щодо розширення переліку кредитних договорів, на які поширюється дія цього закону. Зазначений законопроект увійшов складовою частиною в проект Закону України" Про внесення змін до деяких законів України щодо розширення переліку кредитних договорів, на які поширюється дія Закону України "Про споживче кредитування" №10349.

"У зв'язку з активним розвитком онлайн-кредитування, коли відбувається дистанційна верифікація клієнтів і прийняття рішення про видачу кредиту, необхідно змінювати законодавчу базу як в сфері захисту прав споживачів фінансових послуг, так і в сфері фінансового моніторингу", - зазначає Олександр Залєтов. Крім того, за його словами, для того, щоб убезпечити кредиторів, необхідно на законодавчому рівні забезпечити тіснішу співпрацю небанківських фінансових компаній з бюро кредитних історій.

Всі ці проекти, як і інші законодавчі ініціативи, що стосуються проблем фінансового ринку, навряд чи будуть розглянуті народними депутатами нинішнього скликання. Тому учасникам ринку онлайн-кредитування залишається сподіватися на те, що в новому парламенті їхні проблеми будуть почуті, розглянуті і вирішені.

Додати коментар

Поділитися: 

Матеріали на цю тему:

16.06.2017

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повідомляє, що Закон «Про споживче кредитування» набрав чинності 10 червня 2017 року.

21.06.2017

21 червня у прес-центрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» відбулася прес-конференція на тему: «Як зробити кредити дешевшими: що цьому заважає і який вихід?».

05.07.2017

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звертає увагу тих компаній, які вже отримали ліцензії на провадження г