Небанківський фінринок потребує євроремонту

09.12.2020

Перша частина ексклюзивного інтерв'ю першого заступника голови Національного банку України (НБУ) Катерини Рожкової інформаційному агентству "Інтерфакс-Україна".

- НБУ вже п'ять місяців є регулятором небанківського фінансового ринку. Яким був процес переходу?

- Ринок не помітив перехід. Побоювання, що НБУ з першого дня почне велику чистку, виявилися надуманими. Єдина технічна проблема - подача звітності. Після ліквідації Нацкомфінпослуг змінилася адреса і система подачі. Тому окремі компанії не вклалися в термін. Внаслідок чого аналіз звітності трохи ускладнився. Зараз усе гаразд.

В іншому все залишається, як і раніше. Ні вимог, ні нормативів до ринку ми не посилювали, як і обіцяли. У небанківського ринку стало більше комунікацій з регулятором. Помітно, що вони до такого не звикли. Всі зацікавлені в сильному і відкритому регуляторі.

- Дійсно, великому за кількістю учасників ринку, який жив більше 25 років за іншими правилами, непросто відразу перебудуватися. Сполучною ланкою в цьому питанні можуть бути асоціації. Їх має бути багато або одна в кожному сегменті з обов'язковою участю?

- На небанківському ринку проблема не в кількості асоціацій, а в залученості фінустанов у їх роботу. На ринку 2 тис. компаній і 15 асоціацій. При цьому половина небанківських компаній не перебувають ні в одній з асоціацій. Багато з них регіональні, тому не стежать за ситуацією, не знають про нові регуляції, і в цілому відірвані від того, що відбувається.

Небанківські асоціації повинні стати архітекторами ринку, а не тимчасовими альянсами, які захищають інтереси окремих груп учасників. Зараз на ринку є кілька об'єднань, які залучаються до його роботи і створюють додану вартість.

Було б добре, якщо роботу вдасться побудувати за прикладом банківського ринку, де 74 банки і три асоціації. Коли у нас виникають питання або ідеї, ми розсилаємо пропозиції асоціаціям і пропонуємо повернути їх із загальною позицією. Далі обговорюємо.

- На фондовому ринку одне СРО і всі повинні входити в нього. Судячи по банках, ви прихильник того, що повинно бути кілька об'єднань. А на небанківському ринку?

- Об'єднань має бути кілька з урахуванням різносегментованості небанківського ринку. Але компанії обов'язково повинні бути членом хоча б одного СРО. Так і нам, і ринку буде простіше. Адже буде можливість об'єднувати ідеї. Невеликим компаніям складно самотужки відстояти свою позицію. Вони часто закидають нас хаотичними пропозиціями, не оцінюючи комплексну картинку.

- А що з кількістю учасників ринку? Ваші дані дуже відрізняються від даних Нацкомфінпослуг і Держстату.

- Зараз зареєстровано близько 2 тис. компаній. Більше 25% з них або майже 500 компаній - неактивні, існують лише "на папері". Це не сплячка, і навіть не летаргічний сон. Вони не планують працювати з клієнтами. У кожному сегменті їх від 14% до 35%.

Частина з неактивних (170 компаній) зареєстрована на тимчасово окупованих територіях. Законодавство не дозволяє нам анулювати їх ліцензії і виключити з реєстру. Новим проєктом закону про фінансові послуги ми цю прогалину закриємо. Друга частина компаній не подають звітність, або їх звітність свідчить, що вони не ведуть діяльності.

- Над якими проблемами небанківського сектору працює зараз НБУ?

- Зараз - перехідний період. Протягом цього року ми нічого кардинально не змінюємо. Наше головне завдання - закласти фундамент нового регулювання ринку. Ми хочемо побудувати будинок, у якого не знесе дах навіть від землетрусу.

В роботі великий пул законопроектів, які потрібно відпрацювати з усім ринком, фіналізувати і внести до Верховної Ради. Паралельно ми розробляємо підзаконні акти. У законах будуть прописані загальні правила і підходи до регулювання, тоді як більш точкові питання, такі як порядок розрахунку страхових резервів, відпрацюємо на рівні нормативки НБУ.

Впровадження нового регулювання буде поступовим і займе не менше трьох років. Лавиною новацій ринок точно не накриє. Нові правила роботи дозволять дивитися на фінустанову, як єдине ціле: зі зрозумілою бізнес-моделлю, корпоративним управлінням, системою внутрішнього контролю і поведінкою на ринку.

- Якщо коротко, в чому полягає ідеологія нових законопроектів?

- Ідеологія проста. Перше - всі компанії повинні мати прозору структуру власності. Це маркер. Коли ви йдете до лікаря, ви спершу дізнаєтеся про його стаж, досвіді, відгуки. На фінансовому ринку те ж саме. Ви повинні розуміти, з ким маєте справу, і перед ким у вас виникає право вимоги і зобов'язання. На цьому будується довіра.

Друге - це ризик-орієнтований підхід в нагляді за ринком. У чому його суть? Чим більша частка компанії, тим більше ризиків вона несе для клієнтів. Отже, до неї потрібні більш високі вимоги і більш ретельний нагляд. Такий принцип працює і щодо банків. Він повинен бути універсальним для всього фінринку.

Третє - ми серйозно спрощуємо ліцензування та пруденційні вимоги. Ділимо компанії на ті, які повинні виконувати пруденційні нормативи, і ті, у яких їх немає.

Четверте - вводимо поняття "ринкової поведінки". Це про ставлення до клієнтів і до їх прав. Реклама фінансових послуг повинна стати чесною і достовірною. На сайті і в договорах потрібно розкривати всю інформацію про послугу. Нецивілізованих методів до клієнтів не використовуємо.

П'яте - корпоративне управління з урахуванням пропорційності. Для великих страховиків буде один підхід, а для невеликих - інший. Мова йде не тільки про наявність наглядової ради і правління. А про процеси і правила поведінки.

Ці рамкові принципи будуть викладені в законопроектах "Про фінпослуги та фінансові компанії", "Про страхування" і "Про кредитні спілки". Приймати їх потрібно в одному пакеті. Зараз фінально погоджуємо, і будемо передавати в парламентський комітет. Сподіваюся, встигнемо це зробити ще в 2020 році.

- Скільки учасників ринку вже його покинули і скільки планують?

- З липня з ринку пішло 38 фінустанов і ще 45 добровільно відмовилися від усіх ліцензій самі. Переважно ринок залишають фінансові компанії (здали ліцензії - 19). Також пішло дев'ять страховиків, шість ломбардів і п'ять кредитних спілок. Всі ці рішення зараз приймає ринок добровільно. Примусово ми ліцензії ні у кого зараз не забираємо.

Приклад - страхові компанії. Стаючи регулятором, ми відкрито сказали, що страховим потрібно буде обов'язково виконувати нормативи, не порушувати закон про фінмоніторинг, розкрити власників. Ті компанії, які не хотіли цього зробити, вирішили, що їм зручніше покинути ринок.

Попереду у нас довгий шлях по перебудові роботи небанківського ринку і його консолідації. Ймовірно, кількісно учасників стане менше, в першу чергу через відхід неактивних підприємств, але ринок стане стабільним і сильним. Ми хочемо більш активно залучити небанківський ринок в економічне життя країни. В цілому, небанківський ринок потребує євроремонту.

Додати коментар

Матеріали на цю тему:

01.07.2020

Національний банк розробив Путівник для небанківських фінансових установ, у якому розписав моделі регулювання ринку, порядок прийняття рішень Нацбанком та багато іншого.

30.11.2020

У зв'язку з послабленням карантинних обмежень наприкінці весни, а згодом у липні, фінансові ринки почали поступове відновлення після жорсткого локдауну. Про це розповіла перший заступник Голови Національного банку Катерина Рожкова в інтерв'ю Українському радіо.