О. Залєтов: Державна політика не повинна бути спонтанною

20.06.2020

Ексклюзивне інтерв'ю члена Нацкомфінпослуг Олександра Залєтова агенції «Інтерфакс-Україна».

- З 1 липня Нацкомфінпослуг перестане існувати. Як ви оцінюєте роботу комісії і роль небанківських фінансових установ в економічному житті суспільства?

- Закінчується 17-річна епоха регулятора ринків небанківських фінансових послуг Нацкомфінпослуг (з 2003-го по 2011 роки регулятором був Держфінпослуг). Це були складні роки становлення національної системи державного регулювання і нагляду, яке супроводжувалося як залученням іноземного капіталу, збільшенням обсягів і видів фінансових послуг, так і демпінгом, неконкурентними діями, банкрутством фінансових установ і падінням довіри населення.

Починаючи з 30 січня 2015 року, мені пощастило попрацювати в команді справжніх професіоналів. В результаті послідовних і системних змін регуляторної бази та посилення нагляду в цей період суттєво підвищилася платоспроможність небанківських фінансових установ і, як наслідок, збільшилася їх роль в економічному житті суспільства.

Так, населенню і підприємствам малого і середнього бізнесу фінансові компанії, ломбарди і кредитні спілки видали понад 280 млрд грн кредитів, лізингодавці уклали договорів фінансового лізингу загальною вартістю 77 млрд грн, страхові компанії здійснили страхових виплат на 55 млрд грн, управителі фондів фінансування будівництва залучили 42 млрд грн коштів довірителів, виплати недержавних пенсійних фондів склали 600 млн грн. Крім того, небанківські фінансові установи створили тисячі нових робочих місць, сплатили до державного та місцевих бюджетів майже 7 млрд грн податку на прибуток. До реєстру великих платників податків на 2020 рік увійшли 17 страховиків, три лізингодавця і дві фінансові компанії. До підприємств громадського інтересу віднесені страхові компанії і кілька десятків інших фінансових установ.

- І після таких результатів потрібно було ліквідувати Нацкомфінпослуг?

- Ліквідація Нацкомфінпослуг - це не ключова задача «спліта». Сьогодні важливим є не тільки підвищити довіру населення до фінансових послуг, але і в умовах пандемії зберегти інтерес іноземного та національного інвестора до України як об'єкту вкладення капіталу і створення робочих місць. Для цього потрібно вийти на принципово новий рівень регулювання, в тому числі за рахунок участі в таких престижних органах, як IAIS, EIOPA. Адже зараз в світі загострюється боротьба за інвестора, тому чим прозорішими і більш конкурентними будуть наші фінансові ринки, тим вище шанс для нашої країни вистояти в умовах глобальної рецесії.

- Давайте уточнимо питання, як ви оцінюєте роботу вашого складу Нацкомфінпослуг ...

- Оцінювати свою роботу об'єктивно завжди важко, для цього потрібен час, щоб свіжим поглядом зробити якісний аналіз. Але деякі базові показники все ж можуть охарактеризувати динаміку.

Незважаючи на те, що за останні 5 років і перший квартал 2020 року з Державного реєстру фінансових установ та інших реєстрів, які веде Нацкомфінпослуг, було виведено понад 1147 неплатоспроможних піднаглядних установ (425 фінансових компаній, 268 кредитних спілок, 239 ломбардів, 190 страхових компаній, 17 недержавних пенсійних фондів (НПФ) і три адміністратори НПФ), ринки небанківських фінансових послуг стабільно демонструють позитивну динаміку розвитку.

Так, в порівнянні з 2015 роком в 2019 році активи небанківських фінустанов збільшилися на 25% - до 236 млрд грн. За цей період обсяг небанківського кредитування виріс на 254%, до 100 млрд грн, вартість договорів фінансового лізингу - на 319%, до 26,2 млрд грн, операції факторингу підвищилися на 24,1%, до 56 млрд грн, обсяг страхових виплат населенню і підприємствам збільшився на 77%, до 14,3 млрд грн.

Крім того, спостерігалося зростання і в інших показниках. Зокрема, вклади населення в кредитні спілки зросли на 50%, до 1,6 млрд грн, довгострокові накопичення громадян в недержавних пенсійних фондах і компаніях зі страхування життя - на 50%, до 13,3 млрд грн, інвестування недержавних пенсійних фондів і страхових компаній в ОВДП збільшилися на 338%, до 11,1 млрд грн.

Проте цього недостатньо навіть в порівнянні з країнами Східної Європи. Маючи величезний потенціал, вітчизняний ринок небанківських послуг недостатньо задіяний у вирішенні державних завдань. Можливо й тому, що регулятор інституційно був слабкий.

- Що було найскладнішим?

- Дуже складно було утримувати колектив і налаштовувати його до творчої роботи в умовах нескінченної невизначеності. Чи не жарт, якщо 5 років в органах влади, ЗМІ та навіть на кухні велася дискусія про «спліт». Причому єдиної позиції в суспільстві немає навіть сьогодні. У цих умовах продуктивно планувати важко. Тому висновок такий: державна політика не повинна бути спонтанною, а повинна бути чітко спланованою, тому що ринок повинен знати, що буде завтра і післязавтра, і мати можливість професійно апелювати. При цьому до здійснення будь-яких фундаментальних змін на ринку необхідно вивчити соціологію, врахувати аргументи опонентів і діяти максимально в короткий термін.

- Яка спадщина вам дісталася? Чи будували ви плани перетворення галузі і який відсоток наміченого був виконаний?

- У 2015 році в результаті законодавчих новел на фінансових ринках, які і до цього були в різному правовому полі і на різному рівні розвитку, посилилася інституційна диспропорція і протиріччя між різними сегментами.

Ухвалення законів «Про ліцензування видів госпдіяльності» і «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» привели до трьох діаметрально протилежних підходів в регулюванні ринків фінансових послуг. Банківський сектор залишився в своєму правовому полі регулювання, ринок капіталів - з урахуванням своїх особливостей, а небанківський - в повному обсязі потрапив під дію зазначених законів.

Це призвело до таких перекосів, як, наприклад, ліцензування в межах 10 робочих днів, мораторій на перевірки фінансових установ і зайва бюрократизація процедури узгодження на позапланову перевірку за скаргою споживача фінансової послуги. Сюди ж варто додати відсутність ефективних процедур виведення з ринку неплатоспроможних гравців і гарантування, а також недосконалість механізмів захисту прав споживача. Однак в цих непростих умовах - в результаті розгляду Нацкомфінпослуг, наприклад, скарг споживачів страхових послуг за останні 5 років - страховими компаніями було здійснено понад 500 млн грн страхових виплат, а кількість скарг страхувальників, які постраждали в результаті ДТП, скоротилося на 40%.

Відповідні законопроекти щодо усунення регуляторного арбітражу і правових колізій на ринках небанківських фінансових послуг були розроблені і внесені на розгляд Верховною Радою України, але результати голосування не втішні.

Для ефективної імплементації директив ЄС Нацкомфінпослуг активно взаємодіяла з проектами міжнародної технічної допомоги: ЄС FINREG і USAID (CAP), в результаті чого був розроблений пакет з п'яти законопроектів, які передані в Нацбанк і НКЦБФР (Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України) для подальшого впровадження. Зокрема, були подані законопроекти «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації актів законодавства Європейського Союзу в сфері держрегулювання і нагляду за ринками небанківських фінансових послуг», «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», «Про реалізацію страхових послуг», «Про систему гарантування вкладів фізосіб», «Про недержавне пенсійне забезпечення» (нова редакція). Будемо сподіватися, що цей інтелектуальний багаж буде затребуваний і не піде в кошик.

- Трохи про страховий ринок, оскільки він найбільший. Як ви оцінюєте його нинішній стан?

- На початку 2000-х на страховому ринку превалювала ідея швидко розкрутитися і дорожче продатися іноземному інвестору. П'ять-шість років тому - побільше зібрати страхових премій і «піти по-англійськи». Тепер страховики розуміють, що вигідно продатися вкрай складно, виїхати за кордон через карантин важко, тому необхідно або докапіталізуватися, або закриватися.

Значна частка проблем страхового ринку і його конфліктів полягає в тому, що страховий бізнес для більшості власників страхових компаній є другорядним, тому стратегії перетворюються в тактику виживання, тобто «випалювання страхового поля» за допомогою демпінгу і високих аквізицій.

Якщо раніше ринок ділився на великих і маленьких страховиків, то зараз на тих, хто сформують регулятивний капітал і виконають всі вимоги розпорядження Нацкомфінпослуг №850 в повному обсязі станом на 30 червня 2020 року, і тих, хто підуть під «ніж історії».

На мій погляд, подальшому розвитку страхового ринку буде сприяти підвищення його надійності шляхом адекватного формування страхових резервів і забезпечення їх якісними активами, а не зростання номінальної капіталізації страховиків.

- Мені здається, багато наших політиків і держструктур недооцінюють значимість страхового ринку, який є іміджевим для країни через участь страховиків у міжнародних організаціях, наприклад, в Ядерному пулі. Я права?

- Дійсно, сьогодні страховий ринок забезпечує надійний тил державі в забезпеченні виконання тих міжнародних конвенцій і договорів, які ратифікувала Україна. Це стосується авіаційної галузі, міжнародних перевезень, туризму, ядерної безпеки і т.д. Багато галузей зараз переживають кризу.

Слід врахувати той факт, що, на відміну від банків, які можуть в будь-який момент постраждати в результаті «паніки вкладників», криза ліквідності у страховиків може наступити тільки в результаті умисних дій топ-менеджменту або власників. Тому ділова репутація і розкриття кінцевих власників страхових компаній - це складова страхового нагляду.

Під час кризи змінюються основні передумови, на яких був побудований страховий бізнес: істотно скорочуються надходження страхових премій, зростає дебіторська заборгованість за договорами страхування і перестрахування, збільшується частота настання страхових випадків і середня величина страхової виплати, підвищується ймовірність реалізації катастрофічних подій. Тому необхідні не тільки заходи щодо підвищення якості страхового нагляду, а й антикризова програма, спрямована на розвиток попиту на страхування як серед населення, так і з боку суб'єктів господарської діяльності. Аналогічно і з інших ринків.

Інвестору важливо дати сигнал про те, що ринок небанківських фінансових послуг в розумінні регулятора - НЕ п'яте колесо для воза, а інструмент економічного зростання і добробуту населення. При цьому регулятор залишиться в потрійному виграші, якщо представить суспільству аргументовану позицію і конкретні законопроекти за підтримки відповідних асоціацій і міжнародних донорів.

- Що б ви побажали новому регулятору, колегам по Нацкомфінпослуг і ринку?

- Нацкомфінпослуг багато зробила для підвищення рівня платоспроможності та надійності небанківських фінустанов. Але ще багато роботи залишається і правонаступникам для підвищення довіри населення до небанківських фінансових послуг, інвестиційної привабливості та клієнтоорієнтованості постачальників цих послуг. Тому пропоную всім не розслаблятися і готуватися до «спліта-2».

Додати коментар

Поділитися: 

Матеріали на цю тему:

18.06.2018

У листі учасники Об’єднання привели свої аргументи на користь необхідності залишити Нацкомфінпослуг в ролі регулятора

20.06.2018

Колонка генерального директора ОФУ Виктории Волковской для НВ.Бизнес