Пропозиції фінкомпаній до законопроекту про фінпослуги - MyCredit

07.04.2020

Нещодавно Національний банк України оприлюднив на своєму сайті проект Закону «Про фінансові послуги та діяльність з надання фінансових послуг». Вже 3 квітня за ініціативи Нацбанку в форматі онлайн конференції відбулось обговорення проекту нового базового закону про фінансові послуги.

Фінансові компанії та професійні об’єднання ринку почули заклик НБУ приєднатися до обговорення, зокрема фінансова компанія MyCredit пропонує звернути увагу на наступні «гострі» моменти проекту.

Одним з концептуальних недоліків законопроекту «Про фінансові послуги та діяльність з надання фінансових послуг», на думку фахівців компанії, є закріплення статусу Національного банку як єдиного державного органу - монополіста, який буде поєднувати в собі всю повноту влади у сфері ринку фінансових послуг, а саме буде наділений законотворчими, регулюючими та наглядовими функціями.

Задекларована концентрація влади прямо протирічить як принципу законності та принципу стримувань і противаг гілок влади, так і чинному статусу НБУ, який закріплений в Конституції України та Законі «Про Національний банк України».

Фактично всі базові положення законопроекту включають альтернативу у вигляді правової конструкції – «встановлення/регулювання спеціальними законами та/або нормативно-правовими актами НБУ», яке по тексту законопроекту зустрічається більше 15 разів та в перспективі зумовить виникнення розбіжностей та неузгодженостей між положеннями актів різних органів та різного ступеня юридичної сили, а також створить підґрунтя для зловживань з боку НБУ та можливості лобіювання інтересів учасників певного сектору ринку фінансових послуг.

Зокрема, це стосується вимог і реєстрації діяльності супровідних послуг, порядку створення та діяльності дочірніх компаній, вимоги та винятки з вимог щодо юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати фінансові послуги, вимоги щодо колективної придатності членів наглядової ради та виконавчого органу фінансових установ і порядок проведення її оцінки, вимоги до договору про надання фінансових послуг та ін.

Недопрацюванням законопроекту є також пряме втручання держави в господарську діяльність надавачів фінансових послуг, що створює додатковий тиск та перешкоди у їх діяльності. Наприклад, не дивлячись на наявність чітких вимог до керівників, які конкретизовані в ліцензійних умовах, відповідно до законопроекту надавач має погоджувати з регулятором кандидатури керівника та осіб, які виконують ключові функції. При чому перелік осіб, які виконують ключові функції, порядок та строки такого погодження в самому законопроекті не визначені та встановлюються на розсуд регулятора.

Додатково до норм Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», якими передбачено обов’язкове функціонування у структурі надавача підрозділу внутрішнього аудиту, законопроект додатково обтяжує суб’єктів обов’язком щорічного зовнішнього аудит, предмет та обсяг якого знову ж таки залишається на розсуд регулятора.

самого надавача, регулятор має змогу тиснути і фактично на всю вертикаль його власників та бенефіціарів, адже законопроектом йому надано право вимагати подання такими особами звітності в обов’язковому порядку. Втручанням в господарську діяльність суб’єктів також є постійне подання та оновлення структури власності, яка повинна відповідати обсягам, умовам та підтверджуватися в порядку, визначеному на розсуд регулятора. Таким чином, вектор діяльності надавачів за запропонованим законопроектом має спрямовуватися не на врахування інтересів клієнтів і покращення якості послуг, а на задоволення нічим не обмежених вимог та нормативів регулятора.

Недоліком законопроекту також є велика кількість неконкретизованих, оціночних понять, які допускають двозначні та суб’єктивні трактування. Наприклад, не зрозуміло що мається на увазі під поняттями «професійна етика», «відомості про порядність, професійні та управлінські здібності фізичної особи», яким має відповідати особа для підтвердження ділової репутації. Рішення регулятора багато в чому ґрунтується на професійному судженні, при чому власне термін «професійне судження», наведений в законопроекті не допускає можливості суб’єкту надавати свої пояснення та аргументи з приводу питання, яке є предметом розгляду та залишає його вирішення цілком і повністю на регулятора.

Проект закону в цілій низці пунктів не відповідає принципу свободи договору, оскільки на надавачів покладаються непропорційно великі обов’язки, які водночас не корелюють з їхніми правами та обов’язками клієнтів. Це стосується наприклад надання фінансових послуг, спираючись на виявлення та задоволення реальних потреб клієнтів та їх фінансових можливостей, водночас по тексту законопроекту не передбачено обов’язку клієнтів надавати суб’єктам актуальну та правдиву інформацію по себе та свій фінансовий стан та заборона вводити в оману чи застосовувати будь-які види шахрайства при отриманні фінансових послуг. Крім того, порушення вищевказаного принципу наявне не тільки у відносинах з клієнтами, а й з контрагентами надавачів, оскільки останні теж є об’єктом нагляду, а умови договорів повинні відповідати вимогам, визначеним регулятором.

Таким чином, запропонований законопроект, на думку фахівців MyCredit, потребує ретельного доопрацювання для приведення у відповідність до базових принципів права та побудови його на засадах співробітництва та взаєморозуміння між державою, учасниками ринку та користувачами їх послуг.

   

 

Додати коментар

Поділитися: 

Матеріали на цю тему:

27.03.2020

Національний банк, під регулювання якого в межах проєкту «спліт» з 1 липня 2020 року переходять небанківські фінансові установи, оприлюднив для громадського обговорення пропозиції до проєкту закону «Про фінансові послуги та діяльність з надання фінансових послуг».

22.02.2019

Колонка генерального директора Оъединения финансовых учреждений Виктории Волковской на портале Минфин