Що потрібно знати про Кодекс з процедур банкрутства?

23.04.2019

15 квітня 2019 року Президент України підписав Кодекс з процедур банкрутства (КзПБ), який в найближчий час замінить діючий на даний момент Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Закон). Із набуттям чинності КзПБ процедура банкрутства в Україні зазнає значних змін, які направлені на вдосконалення самої процедури та забезпечення балансу інтересів кредиторів з інтересами боржника. Тому, Ліга: Закон пропонує нижче розглянути ключові нововведення, які буде імплементовано у процедуру банкрутства.

Александр Руденко

1. Запровадження інституту неплатоспроможності фізичної особи

Після набуття чинності КзПБ кожен українець зможе, за наявності відповідних підстав, ініціювати відкриття справи про свою неплатоспроможність, іншими словами, визнати себе банкрутом. Це стане реальним механізмом реструктуризації фізичними особами своєї заборгованості, а кредитори, в свою чергу, зможуть захистити права шляхом стягнення сум заборгованості в порядку, визначеному КзПБ.

Водночас, неплатоспроможність може спричинити певні репутаційні наслідки для фізичної особи. Зокрема, протягом наступних трьох років після визнання боржника банкрутом та закриття справи про неплатоспроможність боржник буде вважатися таким, що не має бездоганної ділової репутації. Ба більше, боржник зобов'язаний буде письмово повідомляти іншу сторону про свою неплатоспроможність під час укладання кредитного договору, договору позики та договору поруки.

2. Оновлені вимоги для відкриття провадження у справі про банкрутство

Із набуттям чинності КзПБ для відкриття процедури банкрутства необхідно буде звернутися до господарського суду та надати суду докази неплатоспроможності боржника, ознаки якої суд зобов'язаний дослідити. Зокрема, суд має з'ясувати чи існує неспроможність виконання боржником своїх майнових зобов'язань та погашення боргу. При цьому питання доказування та встановлення відповідних ознак неплатоспроможності боржника у КзПБ відсутні на відміну від Закону.

Ще одним досить важливим нововведенням є встановлення безумовного права господарських судів будь-якої інстанції на закриття провадження у справі про банкрутство, у випадку невстановлення ознак неплатоспроможності боржника (п. 8 ч. 1 ст. 90 КзПБ), що, в свою чергу, значно збільшує повноваження господарських судів вищих інстанцій.

3. Поглиблення принципу концентрації усіх спорів боржника у справі про банкрутство

КзПБ визначає, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує: (1) всі майнові спори, стороною в яких є боржник; (2) спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; (3) спори про визнання недійсними результатів аукціону; (4) спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; (5) спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; (6) спори про стягнення заробітної плати; (7) спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; (8) спори щодо інших вимог до боржника (ст. 7 КзПБ).

Метою внесення таких змін є закріплення засад ефективного судового контролю щодо повернення майна боржника у його розпорядження з метою відновлення своєї платоспроможності або формування ліквідаційної маси, достатньої для задоволення кредиторських вимог.

Богдан Шишковский

4. Нові правила погашення вимог забезпечених кредиторів

Вже досить давно існує проблема неможливості погашення заборгованості перед забезпеченими кредиторами в повній мірі через низьку вартість продажу предметів застави, оскільки в діючому Законі не передбачено способу включення до реєстру кредиторських вимог саме частини непогашеної суми заборгованості.

Так, після набуття чинності КзПБ забезпечений кредитор зможе повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави буде недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитора слід розглядати лише як забезпеченого в частині вартості предмету застави. В свою чергу, залишок вимог вважатиметься незабезпеченим (абз. 3 ч. 2 ст. 45 КзПБ).

5. Вирішення вимог, заявлених після спливу 30-денного строку для їх подання

Ще одним досить важливим нововведенням КзПБ є положення про включення вимог, які заявлені після закінчення визначеного КзПБ строку до тієї черги, до якої вони мали б відноситься у разі пред'явлення таких вимог вчасно (абз. 2 ч. 4 ст. 45 КзПБ). В свою чергу, діючий Закон такі вимоги відносить в шосту чергу.

Водночас, якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають (абз. 4 ч. 4 ст. 45 КзПБ).

Варто зазначити, що КзПБ встановив певні негативні наслідки для кредиторів, вимоги яких заявлені після завершення строку. Зокрема, такі кредитори хоча й будуть вважатися конкурсними, однак вони не матимуть права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів (абз. 3 ч. 4 ст. 45 КзПБ).

6. Підвищення прозорості процедури продажу майна боржника

Однією з актуальних проблем банкрутства в Україні є низька вартість продажу активів боржника. Як показує практика, на сьогодні офлайн-аукціони, передбачені чинним Законом, проводяться дуже непрозоро, мають обмежений доступ, відповідно, активи боржників часто купують пов'язані особи за істотно заниженими цінами.

Після набуття чинності КзПБ продаж майна боржника на аукціоні буде здійснюватися виключно через електронну торгову систему, яка визначена як «дворівнева інформаційно-телекомунікаційна система, що складається з центральної бази даних та авторизованих електронних майданчиків» (ч. 1 ст. 68, ч. 1 ст. 69 КзПБ).

Однак, особливості функціонування такої електронної торгової системи, порядок організації і проведення електронних аукціонів, визначення розміру, процедури сплати і повернення гарантійних внесків, а також винагороди операторів майданчиків визначаються Кабінетом Міністрів України. Тому, остаточний висновок можна буде зробити тільки після прийняття відповідних підзаконних нормативних актів, які будуть безпосередньо регулювати процедуру проведення аукціонів.

7. Запровадження можливості притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності

Одне із важливих нововведень, на які слід звернути увагу керівникам компаній, - це закріплення нового механізму солідарної відповідальності керівників боржника, у разі не звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний строк, у зв'язку з виникненням так званої «загрози неплатоспроможності» (абз. 2 ч. 6 ст. 34 КзПБ).

Хоча такі зміни покликані попередити ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань стосовно погашення заборгованості та надання кредиторам альтернативної можливості стягнення боргу з боржника, точніше з його керівника, притягнення до солідарної відповідальності буде залежати від судової практики та доказів, на яких буде ґрунтуватися невиконання керівником обов'язку, передбаченого КзПБ.

8. Відсторонення арбітражного керуючого від виконання своїх повноважень

Не менш значним нововведенням КзПБ є збільшення повноважень комітету кредиторів. Так, КзПБ наділив комітет кредиторів правом в будь-який час звернутись до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав (ч. 4 ст. 28 КзПБ). З однієї сторони, цей механізм покликаний на надання можливості кредиторам захистити свої права, в той же час, кредитори можуть впливати на незалежність дій арбітражного керуючого в процедурі банкрутства.

Олександр Руденко, радник KPMG Law Ukraine

Богдан Шишковський, старший юрист KPMG Law Ukraine

Додати коментар

Поділитися: 

Матеріали на цю тему:

18.10.2018

Верховна Рада прийняла в другому читанні Кодекс з процедур банкрутства.