Що відбувається на українському ринку мікрокредитів

23.01.2021

Колонка Вадима Романюка, начальника управління ліцензування фінансових компаній НБУ на НВ.Бизнес.

Матеріал підготовлений у співавторстві з Миколою Александровим, старшим фахівцем управління ліцензування фінансових компаній НБУ.

Минулий рік став роком змін для ринку мікрокредитування в Україні. По-перше, в мікрофінансових компаній та інших небанківських установ змінився регулятор. Ним став Національний банк. По-друге, коронакриза негативно вплинула на доходи громадян, а відповідно й на їх можливість брати нові позики та обслуговувати старі. Проте сегмент мікрокредитування досить швидко адаптувався до цих змін і продовжує активну діяльність на ринку.

Одним із цікавих питань є те, як НБУ регулюватиме мікрокредитні компанії, які надають «кредити до зарплати» (payday loans). Каталізатором неабиякого суспільного інтересу є дві діаметрально протилежні позиції. З одного боку, такі організації викликають у частини суспільства, м’яко кажучи, негативні емоції, пов’язані з високими процентними ставками та надокучливими й неетичними діями колекторів.

З іншого ж боку, ці компанії задовольняють колосальний попит споживачів у отриманні швидкої фінансової допомоги — річні обсяги виданих мікрокредитів розраховуються десятками мільярдів гривень. Цей бізнес робить чималі інвестиції в сучасні технології та розвиток FinTech. Гравці ринку використовують штучний інтелект для миттєвого скорингу (оцінки) потенційного клієнта, впроваджують сучасні методи віддаленої ідентифікації та верифікації клієнта в межах онлайн-кредитування та запроваджують інші інноваційні сервіси.

Хто є основними гравцями на ринку мікрокредитів?

Станом на 18 січня 2021 року 776 компаній мають ліцензії регулятора на надання коштів у позику (зокрема й на умовах фінансового кредиту). Втім, ця статистика не повинна вводити в оману, адже багато з цих компаній:

  • є кептивними («кишеньковими») компаніями фінансово-промислових груп. Їх діяльність не має нічого спільного з наданням фінансових послуг, адже, по суті, вони не надають кредити стороннім особам;
  • кредитують бізнес, а не громадян;
  • є «сплячими», тобто не ведуть активної діяльності.

Зазначені компанії безумовно заслуговують окремої уваги регулятора, але це є предметом вже іншого аналізу. Відкинувши їх, ринок «кредитів до зарплат» звужується до близько 150 компаній, серед яких топ-10 за видачею кредитів охоплюють більш як 60% ринку, а топ-25 — понад три чверті. Тобто ринок є досить концентрованим. Поговоримо про найбільших гравців.

Назви найбільших брендів відомі не лише їх клієнтам, але й багатьом громадянам завдяки достатньо активній маркетинговій стратегії. За інформацією, якою володіє Національний банк, за обсягами видачі кредитів фізичним особам за минулий рік топ-10 складають такі компанії:

Disclaimer: цей перелік складений за результатами опрацювання звітності за три квартали 2020 року та може частково не відображати реальну ситуацію на ринку. Не всі компанії подають звітність до НБУ або подають її з помилками чи несвоєчасно. Також на статистику впливає те, що під одним брендом може працювати кілька компаній.

Хто ж стоїть за цими брендами й компаніями? 

На сьогодні ми ще офіційно не оцінювали прозорість структур власності цих компаній. Йде активна робота над розробленням правових актів для врегулювання цього питання. Тому під час попередньої оцінки ми керувалися здебільшого інформацією, зазначеною в офіційних публічних реєстрах.

На перший погляд, більшість із топ-10 компаній мають прозору структуру власності. Бенефіціарами в реєстрах вказані відомі українські та закордонні бізнесмени. Втім, після пошуку інформації про зазначених осіб в інтернеті деякі прізвища можуть викликати питання.

Більше питань до прозорості власників компаній поза першим ешелоном. Ми вже бачимо чимало типових та знайомих для нас схем із досвіду банківського ринку: серед власників — офшори; структури власності закільцьовані (коли компанія володіє сама собою); у деяких компаній номінальні власники. Розповімо про реальний випадок. Власник кількох фінансових компаній абсолютно відкрито заявляв про свій контроль над ними в публічних інтерв'ю, незважаючи на те, що офіційно бенефіціарами цих компаній зазначались інші невідомі особи.

Називати конкретні прізвища й компанії зараз було б передчасним, адже, як було зазначено, НБУ ще офіційно не оцінював прозорість структури власності цього ринку. Тож нехай ці сумніви поки що залишаться суб'єктивною думкою авторів.

Для нас питання прозорості небанківського фінансового ринку та їх репутації є ключовими для вдалої реформи «спліта». Найближчими місяцями розпочнеться масштабна робота з приведення мікрофінансовими компаніями своїх структур власності у відповідність до нових вимог. Нові ж вимоги перебувають на фінальній стадії підготовки і будуть незабаром затверджені.

Різні бренди одного бізнесу, смартфон-кредити та P2P кредитування

Також хотілося б згадати про деякі бізнес-моделі на ринку «зарплатних кредитів», до яких власники та менеджмент компаній вдаються в конкурентних умовах, ускладнених карантином:

• очевидним є зміщення акценту більшості гравців ринку на онлайн-кредитування, хоча класичні позики, які видаються в офісах фінансових установ, все ще мають попит (близько 70% кредитів надаються онлайн)

• одні власники бізнесу докладають значних зусиль у розвиток єдиної компанії і одного бренду, водночас інші — створюють різні окремі компанії або бренди для різних цілей (онлайн/офлайн, заставне/беззаставне кредитування, стягнення проблемної заборгованості тощо). Така диверсифікація, як ми бачимо, дозволяє деяким бенефіціарам з’являтися серед лідерів ринку двічі

• одні компанії знаходять свою специфічну нішу і не розпорошуються на усі можливі напрями кредитування, до прикладу — надання кредиту виключно через свої застосунки на смартфонах

Окремий цікавий сегмент, що активно шукає себе на українському ринку — peer-to-peer (P2P) кредитування або «краудфандинг». Ця модель передбачає наявність посередника або створення спеціальної платформи (маркетплейсу), через яку громадяни «дають в борг» один одному. Позичальник в цій моделі може навіть не помітити відмінність від звичайної мікропозики, не здогадуючись, що кошти йому позичає не фінансова компанія, а інші фізичні особи. Для інвесторів це може бути цікавою, хоча й ризиковою, альтернативою звичайним депозитам.

Сьогодні законодавством прямо не врегульовано порядок роботи P2P-кредитування. Проте ринок завжди йде попереду регулювання, особливо, коли це стосується інновацій. Сегмент P2P-кредитування потихеньку наповнюється своїми гравцями. Ми це активно спостерігаємо завдяки роботі нашої Експертної ради з питань комунікації з інноваційними компаніями — платформи для діалогу з FinTech ринком. За останній рік на її адресу надійшло декілька звернень від потенційних організаторів P2P-кредитування.

Інші ризики цього сегменту пов’язані з відсутністю повної та прозорої інформації про позичальників. Тому організатор платформи P2P-кредитування не завжди може перевірити кредитну історію позичальників та провести якісний скоринг. Також непрозорими є процедури збору та використання коштів кредиторів/інвесторів, а механізми повернення коштів у разі банкрутства організатора P2P-кредитування фактично відсутні. Нацбанк розуміє як ризики, так і перспективи цього ринку. Саме тому стимулювання розвитку та регуляція P2P платформ належить до однієї з п’яти ключових цілей стратегії фінансового сектору України до 2025 — «Забезпечення розвитку ринку FinTech, цифрових технологій та платформ регуляторів».

Як ми бачимо, ринок мікрокредитування є динамічним та конкурентним, який має свої підводні камені та потребує пильної уваги з боку регулятора. Національний банк працює в цьому сегменті: боротьба з непрозорими умовами договорів щодо процентних ставок, участь в розробленні законопроєкту про етичну діяльність колекторів, сприяння розвитку інноваційних продуктів — це лише деякі із запланованих дій із врегулювання цього сектору. Всі ці дії спрямовані на створення збалансованого регулювання ринку «зарплатних кредитів», що повинно як забезпечити належний захист прав споживачів, так і створити умови для розвитку бізнесу та інновацій.

Додати коментар

Матеріали на цю тему:

12.09.2020

Національний банк найближчим часом запропонує до обговорення вимоги до фінансових компаній розкривати повну ставку за кредитом. Про це повідомили представники Національного банку під час MFO Summit 2020.

06.05.2020

Представники АФІ взяли участь в обговоренні Білої Книги «Майбутнє регулювання ринку кредитування фінансовими компаніями», яке відбулося 4 травня за ініціативи Національного банку.