Що змусить колекторів дотримуватись правил ринкової поведінки

17.11.2020

Колонка першої заступниці Голови Національного банку Катерини Рожкової порталу НВ.Бизнес.

«У вас є година, щоб погасити борг. Інакше ми розпочнемо примусову процедуру реалізації вашого майна». Думаю, чимало з вас отримувало подібні повідомлення у випадку прострочки за кредитом.

SMSки з погрозами — один з методів колекторських компаній, але не єдиний. Цілодобові дзвінки боржникам, членам родини, сусідам, колегам по роботі, лайка, шантаж, образливі фотоколажі у соцмережах чи під'їзді будинку. На превеликий жаль, інструменти «вибивання боргів» в Україні сьогодні значною мірою нагадують похмуре Середньовіччя або лихі 90-ті.

Що з цим робити? Як захистити позичальників, зберігши при цьому інтереси кредиторів? Національний банк, омбудсмен та група народних депутатів напрацювали законопроєкт 4241. Він встановлює чіткі правила роботи колекторів, а також вимоги до їхньої етичної поведінки. Контролюватиме дотримання вимог Національний банк. А у разі порушень — накладатиме санкції.

Це зовсім не означає, що ми заборонимо стягувати борги. Національний банк точно не толерує позицію «обіцяти — не означає розплатитися». Стягувати борги, якщо вони вже виникли, — потрібно. Але робити це треба цивілізовано.

Що не так з колекторами?

Ви, мабуть, хочете запитати: «Яке відношення НБУ має до колекторів?». Річ у тім, що з 2020 року ми отримали нову для себе функцію — захисту прав споживачів фінпослуг. Скарги від споживачів на банківський колекшн ми отримували і раніше. Але з 1 липня цього року ми стали регулятором і небанківського фінансового ринку, тому під нагляд НБУ потрапили ще й колектори та факторингові компанії. А кількість скарг від громадян на колекшн зросла в геометричній прогресії.

Тільки за останні місяці ми отримали понад тисячу письмових скарг на колекторів (а є ще й дзвінки на гарячу лінію). Водночас близько 40% скарг на колекторів — це нав’язливі дзвінки людям, які взагалі не мають жодного стосунку до кредиту.

Як запобігти жорстким методам та неетичній поведінці? Чинне законодавство застаріле і недосконале. У ньому немає встановлених правил до поведінки та контактів з боржником. Немає і чітко встановленого регулятора. Навіть немає визначених термінів «колектор» чи «колекторська діяльність».

Це породжує ще одну проблему — нерегульовані колектори. Коли ми намагаємося з’ясувати, хто тероризує громадян, то виявляємо, що частина колекторів не підпадає під жодне регулювання. Це звичайні юрособи. Вони не зареєстровані як учасники ринку фінансових послуг. Бо сьогодні в Україні будь-яка юридична особа може займатися колекшном. Може погрожувати та шантажувати, і їй за це нічого не буде. Оскільки немає чітких правил та регулювання.

Чи всі колекторські компанії однакові? Точно ні. Зрозуміло, що про компанії, які працюють цивілізовано, ми знаємо небагато. Адже боржники не пишуть листи із словами подяки на їхню адресу. Але ті компанії, які вдаються до неприпустимих підходів стягнення простроченого боргу, не лише створюють репутаційні ризики для решти учасників, а й знищують довіру споживачів до всього фінансового сектору.

Тож що з цим робити?

Ми точно не з тих, хто, просто спостерігаючи, казатиме «немає повноважень». Саме тому ми разом з колегами напрацювали законодавчі зміни, якими хочемо обмежити вседозволеність на ринку роботи з проблемною кредитною заборгованістю та встановити цивілізовані правила гри.

Як це буде працювати?

Перше — перевірка перед доступом на ринок та прозора структура власності.

Хочете займатися колекторською діяльністю? Зможете лише після внесення у публічний Реєстр колекторських компаній. Вестиме цей реєстр Національний банк. Перед внесенням до реєстру, ми перевірятимемо компанії, їхніх власників та керівників. Працівники компаній повинні будуть проходити навчання на вміння взаємодіяти з боржниками.

Банкам та фінансовим компаніям буде заборонено залучати колекторів, які не включені до реєстру. Про нелегальних колекторів ми повідомлятимемо правоохоронців, а договори з ними про стягнення боргів вважатимуться нікчемними.

Друге — вимоги до етичної поведінки.

Колекторам буде прямо заборонено погрожувати та шантажувати. Вони не зможуть посягати на права та свободи людини, ображати її гідність, вводити в оману про розмір боргу та наслідки невиконання договору, дзвонити уночі та більш як два рази на добу, вимагати від близьких, знайомих чи роботодавця взяти на себе борг, приховувати номер, з якого телефонують.

Жодної анонімності. Представник колекторської компанії під час спілкування з боржником повинен буде повідомляти своє прізвище та ім'я, назву кредитора та колекторської компанії, підставу дзвінка, розмір простроченого боргу.

Якщо колектор порушуватиме ці вимоги, то нестиме відповідальність: від штрафів (50−100 тис. грн) до виключення з Реєстру колекторських компаній.

Третє - обов’язкове інформування позичальника про залучення банком чи фінансовою компанією колекторів.

Після ухвалення закону банки та фінкомпанії попереджатимуть позичальника про можливість залучення колектора у разі прострочки. Ця інформація буде прописана у кредитному паспорті.

Кредитодавець також буде зобов’язаний публікувати інформацію про колекторські компанії, з якими співпрацює, на своєму вебсайті та в місцях надання послуг. Тобто ще до підписання кредитного договору споживач повинен отримати вичерпну інформацію про компанію, з якою доведеться врегульовувати прострочку в разі її настання.

Четверте — обов’язковий контроль колекторів з боку банків і фінансових компаній.

Головним джерелом інформації про порушення будуть звернення клієнтів, як до банку чи фінкомпанії, так і до Національного банку. Банк чи фінансова компанія повинні розглядати усі звернення про порушення. Якщо колектор упродовж року принаймні двічі порушив вимоги до етичної поведінки, кредитор має достроково розірвати з ним договір, а сам колектор може бути позбавленим права здійснювати колекторську діяльність.

Мікрокредити — під контролем

Ми вважаємо, що ці законодавчі зміни дозволять змінити ситуацію, коли колектори при стягненні боргів переходять всі межі. «Заборонені прийоми» та психологічний тиск на позичальників потрібно припинити.

Проте у цієї проблеми є і інша сторона медалі. Це бізнес-модель мікрофінансових організацій, яка базується на захмарних відсотках. Дуже часто, їхні кредити «під 0%» перетворюються у кредит «під 1 700% річних». Через це люди не здатні їх повернути. Звідси і прострочки, і агресивне «вибивання боргів».

Розкриття повної вартості мікрокредитів — це інший напрямок нашої роботи. І зрушення вже є. На початку жовтня президент підписав закон, який зобов’язує фінансові установи розкривати повну вартість кредитів, сумою менше мінімальної заробітної плати (на сьогодні - 5 тис. грн) та строком до одного місяця. Також цей закон установлює максимальну планку санкцій, які фінансова установа може нарахувати клієнтові у випадку прострочки.

Про це, а також про якість і прозорість реклами поговоримо окремо.

Так цеглинка за цеглинкою ми побудуємо цивілізований фінансовий ринок. Ринок, на якому правила гри — прозорі, етичні та однакові для всіх, на якому зберігається баланс інтересів як кредиторів, так і позичальників.

Не перемикайтесь.

Додати коментар

Матеріали на цю тему:

12.09.2020

Національний банк найближчим часом запропонує до обговорення вимоги до фінансових компаній розкривати повну ставку за кредитом. Про це повідомили представники Національного банку під час MFO Summit 2020.

27.06.2017

В зв’язку з тим, що фінансовим установам сьогодні дуже важко стягувати борги з проблемних позичальників, які відмовляються платити за кредитами, в Україні знову масово відроджується таке явище, як колектори.

09.10.2019

Інтерв'ю гендиректора ОФУ Вікторії Волковської Інтерфакс-Україна.