Умисна неплатоспроможність фінустанови

12.11.2019

АФІ уже звертала увагу на проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності пов'язаних із фінансовою установою осіб (№ 2334 від 29 жовтня 2019 р.), зареєстрований у ВР народним депутатом Галиною Третьяковою та її колегами по партії «Слуга народу». І важливо, що цей законопроект не обійшли стороною члени нашої Асоціації. Зокрема, представляємо вашій увазі експертний аналіз документу юрисконсульта компанії Activitis Ірини Плискань.

29 жовтня у Верховній Раді було зареєстровано проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності пов'язаних із фінансовою установою осіб (№ 2334 від 29 жовтня 2019 р.).

Кримінальний кодекс України (КК України) пропонують доповнити статтею:

Стаття 218-2.

Доведення фінансової установи, окрім банку, до  неплатоспроможності 

Доведення фінансової установи, окрім банку, до неплатоспроможності, тобто умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення пов’язаною з такою фінансовою особою будь-яких дій, що призвели до завдання великої матеріальної шкоди державі або клієнту
Обмеження волі або позбавлення   волі від 1 до 5 років + штраф 85 000 - 170 000 грн. + позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років

 

Подібні кримінальні правопорушення, як правило, вчиняються з метою приховати інший злочин, уникнути оподаткування, позбавитися заборгованості перед кредиторами тощо. Поширеними способами злочину доведення до неплатоспроможності є штучне створення підприємством заборгованості перед контрагентами, відчуження свого майна на користь новостворених підприємств або третіх осіб, приховування або фальсифікація документів бухгалтерського обліку тощо. Як наслідок, завдається шкода державі, перед якою у підприємства-боржника накопичився податковий борг, та клієнтам, які користуються послугами фінансової установи.

У пояснювальній записці депутати зазначають, що законодавство України містить прогалини у відповідальності керівників фінансових установ та власників їх істотної участі під час прийняття ними рішень, що впливають на фінансовий стан такої установи, та на інтереси їх клієнтів.

На кого покладатиметься відповідальність за доведення фінансової установи до неплатоспроможності?

Суб’єктами такого кримінального правопорушення є пов’язані з фінансовою установою особи, зокрема: особи, які здійснюють вирішальний вплив на діяльність установи; особи, які володіють 10 і більше відсотками статутного капіталу; керівники; керівник служби внутрішнього аудиту. До керівників фінансових установ прирівнюються також його заступники, члени наглядової ради, голова, його заступники та члени правління фінансової установи, головний бухгалтер фінансової установи та його заступники.

У разі прийняття закону, детальний перелік таких осіб буде зазначений у Законі «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Чому стаття 218-2 може стати декларативною?

На даний час статтею 219 КК вже встановлено кримінальну відповідальність за доведення будь-якого суб’єкта господарювання до банкрутства.

Проаналізувавши Єдиний державний реєстр судових рішень, можна констатувати, що з 2017 року винесених вироків за доведення до банкрутства, дуже мало, а якщо такі і виносилися, то були виправдувальними у зв’язку з «недоведеністю вчинення особою кримінального правопорушення».

Дійсно, диспозиція статті 218-2 сформульована таким чином, що для притягнення особи до відповідальності повинен бути зв'язок між її діями та наслідками таких дій. Наприклад, керівник фінансової установи в рамках доведення установи до неплатоспроможності, у тому числі, підписав економічно необґрунтований договір. Щоб притягти його до відповідальності потрібно довести, що:

  1. Такий договір було укладено не внаслідок непрофесіоналізму, а умисно з розумінням того, що компанія понесе збитки;
  2. Укладення такого договору відбулося з власних корисливих мотивів або в інтересах третіх осіб;
  3. Саме укладення такого договору стало наслідком неплатоспроможності фінансової установи;
  4. Неплатоспроможність фінансової установи призвела до завдання великої матеріальної шкоди державі або клієнту.

Крім цього, суб’єктний склад цього злочину є досить широким, і, якщо допустити, що злочин вчинявся особою, яка «незалежно від формального володіння мала можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи», то незрозуміло, яким чином сторона обвинувачення доводитиме існування такої особи, тим паче, її вплив на діяльність фінансової установи.

Відомо, що сьогодні багато кримінальних проваджень використовуються з метою тиску на діяльність підприємств. Буквально за добу правоохоронні органи розпочинають досудові розслідування, в рамках яких потім роками здійснюються слідчі дії: надсилають запити про надання документів, викликають працівників на допити, ініціюють тимчасові доступи до речей і документів тощо.

Нагадаємо, що 1 листопада 2019 року у першому читанні був прийнятий оновлений Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», яким встановлено штрафи від 340 000 грн до 170 000 000 грн за недотримання суб’єктами первинного фінансового моніторингу (у тому числі і фінансовими установами) законодавства.

Залишаться такі зміни на рівні закріплення великих штрафів та кримінальної відповідальності чи завершаться винесенням обвинувальних вироків щодо дійсно винних осіб є питанням часу.

 

   

 

Додати коментар

Поділитися: 

Матеріали на цю тему:

22.11.2018

22 ноября согласно расписанию заседаний Верховной Рады,на рассмотрение народных депутатов должен быть вынесен на голосование законопроект № 2413а 

12.06.2017

12 червня Проект USAID «Трансформація фінансового сектору» презентував результати дослідження «Небанківські фінансові установи України очима споживача. Обізнаність та досвід населення та МСБ України щодо використання послуг кредитних спілок, ломбардів, короткострокових кредитів та лізингу».

15.08.2019

Колонка генерального директора ОФУ Вікторії Волковської Новое Время. Бизнес