USAID дослідив роботу фінустанов на ринку споживчого кредитування

13.09.2017

12 вересня Проект USAID «Трансформація фінансового сектору» презентував результати дослідження роботи українських фінансових установ на ринку споживчого кредитування на міжнародній конференції «Захист прав споживачів фінансових послуг: шлях до розбудови довіри», яку було організовано Проектом спільно з Національним банком України.

Ключовими спікерами форуму виступили: заступник голови НБУ Катерина Рожкова, заступник Голови Агентства із захисту прав споживачів фінансових послуг Канади Бріджит Гоулард, омбудсмен Управління у справах фінансового ринку (AMF) Франції Маріель Коен-Бранш, старший інспектор з нагляду Групи аналізу поведінки споживачів, Служба з нагляду за фінансовими ринками Нідерландів Вільте Зельстра, заступник фінансового омбудсмена Польщі Павел Загай, радник Управління захисту прав споживачів та боротьби з відмиванням грошей Банку Італії Росаріо Грассо та інші.

Як розповіли організаторі конференції, комплексне дослідження проводилося дослідницькою та маркетинговою компанією «GFK-Ukraine» і вивчало основні види споживчих кредитів, які надаються банківськими та небанківськими установами (автокредити, іпотека, кредити через кредитну картку, кредити до зарплати, кредити на побутові товари, кредити готівкою).

Зокрема, під час першої хвилі дослідження, яка була проведена до 20 червня 2017 року, маркетологи вивчали якість та правдивість реклами фінансових установ; оцінювали процедури взаємодії персоналу фінансової установи зі споживачами в процесі оформлення споживчого кредиту (за методом «таємного покупця»); аналізували проекти договорів споживчого кредиту на предмет відповідності чинному законодавству; опитували споживачів з метою з’ясування їхнього рівня обізнаності, ставлення та очікувань щодо механізмів вирішення спорів з фінансовими установами.

Ключові результати першої хвилі дослідження показали, що 73.6% рекламних матеріалів не містять жодної інформації про вартість кредиту. У 68% випадків потенційним позичальникам взагалі не надається жодна письмова інформація. Частина договорів про надання споживчого кредиту не містять інформації, що вимагається законодавством, або мають умови, що йому суперечать. Так, у 33% випадків проекти договорів не містили детального розпису сукупної вартості кредиту, у 17% випадків – чіткого графіка платежів. 54% договорів містять умови, якими порушується право позичальника на дострокове повернення кредиту. Більше 50% договорів про надання споживчого кредиту, які пропонувались «таємним покупцям» містять несправедливі умови для позичальника.

Під час другої та третьої хвиль дослідження, які будуть проведені у грудні 2017 та червні 2018 року відповідно, увагу буде зосереджено вже на дотриманні фінансовими установами норм нового Закону «Про споживче кредитування», який був прийнятий Верховною Радою 15 листопада 2016 року та набрав чинності з 10 червня 2017 року.

Заступник керівника Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Юлія Вітка зауважила, що Проект дуже сподівається, що з початком дії закону ситуація на ринку кредитування України зміниться на краще.

В свою чергу, як зазначила генеральний директор Об’єднання фінансових установ Вікторія Волковська, не дивлячись на те, що закон вступив в силу ще 10 червня цього року, нормальної зворотної реакції на нього зі сторони фінансового ринку поки не видно. Хоча вона вже повинна бути. Не зрозуміло, чи усі фінансові установи розкривають справжню процентну ставку перед споживачами - з усіма додатковими разовими чи постійними витратами та доплатами. Також не зрозуміло, чи вплинуло це на кількість осіб, готових брати кредити за реальними ставками.

Більше того, як зазначила В. Волковська, досі не прийнятий закон, який передбачає накладання штрафів на фінансові установи, які не виконують закон про споживче кредитування. А саме його прийняття побоюються учасники фінансового ринку. Багато хто з них ладен показувати усі справжні виплати по кредитах й втрачати клієнтів, ніж потім платити штрафи.

Правда, за словами генерального директора ОФУ, є серед учасників ринку й виключення. Наприклад, кредитні спілки, на відміну від банків, завжди показували процентні ставки по кредитах у повному об’ємі. Тому до набрання чинності закону про споживче кредитування вони ставляться більш спокійно.

«Так, за рахунок цього процентна ставка у кредитних спілок була в два рази більша, ніж у банків. Але по факту вони були майже однаковими. Тому що, коли банки казали, що у них процентна ставка 25% річних, то реально вона могла бути й усі 80%», - пояснила В. Волковська.

Вона також наголосила, що досі залишається неврегульованим питання відносно захисту кредитодавців від неповернення кредитів клієнтами. А це суттєво впливає на розмір ставок.

«Якщо кредитодавець незахищений від неповернення кредиту, він намагається компенсувати це шляхом підвищення процентної ставки», - підкреслила В. Волковська.

Зі свого боку заступник голови Національного банку Катерина Рожкова повідомила, що наразі НБУ приділяє значну увагу законопроекту щодо вдосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг, який готується на повторне друге читання у Верховній Раді. За її словами, прийняття документа дозволить створити правове підґрунтя взаємодії фізичних осіб з банками та фінансовими компаніями за європейським зразком.

«НБУ отримає мандат на впровадження фінансової обізнаності та повноваження визначати і контролювати мінімальний обсяг інформації, яка має надаватися споживачеві щодо кожного виду банківських послуг, якщо це не врегульовано законодавством», – відмітила К. Рожкова.

Додати коментар

Поділитися: 

Матеріали на цю тему:

29.09.2017

Презентація Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» за результатами дослідження роботи українських фінансових установ на ринку споживчого кредитування.

20.12.2017

Національний банк України відзвітував про фінансову стабільність

16.06.2017

Національний Банк України розробив вимоги до кредитних посередників.