Авторська колонка Владислава Блідченко, Генерального директора Асоціації фінансових інституцій в інформаційній агенції «Інтерфакс-Україна».

Тема фінансового сектору в Україні останнім часом все більше на слуху. Всі радіють посиленню захисту прав позичальників та вимагають від фінансових установ менших відсотків за кредитами. Забуваючи при цьому, що низькі відсотки не можливі без належного захисту прав кредиторів. Головним чином мова йде про забезпечення своєчасного, ефективного та законного повернення наданих кредитором коштів.

А с цим питанням ситуація в країні все більше і більше погіршується.

Але все по-порядку.

В першу чергу варто згадати про те, що наразі українське законодавство передбачає декілька механізмів задоволення вимог кредиторів.

Основним механізмом сьогодні є судові рішення. Втім, це не дуже зручний механізм, оскільки всім відомі строки розгляду судами звернень, що можуть тривати роками.

Альтернативним механізмом захисту прав кредиторів є вчинення виконавчих написів нотаріусів, які здійснюються на оформлених належним чином документах, що підтверджують дійсність грошової вимоги до фізичних осіб про стягнення заборгованості за договорами, укладеним у письмовій формі (в тому числі електронній).

Натомість, все частіше з’являються заклики про унеможливлення накладення виконавчих написів на договори, які не були засвідчені нотаріально під час їх укладення.

Наприклад, нещодавно Нотаріальна палата України звернулась до міністра юстиції України з проханням змінити Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Саме в частині виключення положень щодо здійснення виконавчих написів на кредитних договорах.

Позиція Нотаріальної палати така: створити такі умови, за яких будь-які правочини повинні вчинятися виключно з нотаріальним посвідченням. Щоби нотаріуси заробляли всюди, де тільки можливо.

Втім, ми вважаємо, що такий крок завдасть непоправимої шкоди фінансовому сектору економіки країни.

Поясню докладно:

1) Внесення запропонованих Нотаріальною палатою змін до згаданого Переліку зупинить споживче кредитування. Оскільки Нотаріальна палата закликає зробити незаконними виконавчі написи на звичайних (не завірених нотаріально) кредитних договорах, то кредитор буде змушений відмовляти потенційному чесному клієнту.

Українцям доведеться забути про кредитування в магазинах побутової техніки, меблевих салонах чи, скажімо в будівельних супермаркетах. Невеликі кредити, що бере пересічний громадянин у разі потреби, також стануть недоступними.

Все тому, що кредитор не зможе використати своє право на захист за спрощеною системою. Щоби повернути відносно невелику суму грошей йому треба буде йти до суду. Простіше подарувати… Чи може просто не давати?

Логічніше обрати останній варіант.

2) Припустимо, що фінустанови все ж таки змагатимуться за повернення своїх коштів в судах. В тих самих судах, що і без того вже завалені справами. Але Нотаріальна палата може зруйнувати і цей механізм, якщо виконавчі написи на кредитних договорах будуть визнані незаконними. Просто уявіть, що станеться, якщо в суди підуть всі банки та фінансові компанії із кредитними договорами на невеликі суми. Після років судових засідань відповідач отримає не лише суму боргу, а й витрати кредитора на адвокатські послуги, які за цей час складуть суму значно вищу, ніж, власне, борг із відсотками.

3) Враховуючи перших два пункти, фанатично віддані споживчому кредитуванню фінустанови будуть змушені підняти відсоткові ставки за своїми кредитами, оскільки процедура повернення займає великий проміжок часу і потрібно закладати цей ризик у ціну кредиту.

4) Навіть якщо не брати до уваги попередні пункти, треба розуміти, що неможливо посадити нотаріуса у кожному магазині, скажімо, побутової техніки. Оскільки місцем здійснення діяльності нотаріуса є його офіс, де працює реєстр і де зберігаються бланки. Ясна річ, навіть якщо покупець пилососу їхатиме в офіс до нотаріуса, то ціна товару значно зросте. Бо послуги нотаріуса  – не дешеві.

5) Створені умови для фінустанов продемонструють світу вкрай нестабільну ситуацію в Україні. Як і те, що гарантії Президента України закордонним інвесторам щодо сприятливого клімату, не такі вже й гарантії. Особливо, якщо врахувати, що немало іноземних інвесторів вже розмістили свої кошти в українській сфері кредитування.

Враховуючи вищевикладене, Асоціація фінансових інституцій вважає, що українській владі необхідно зробити наступні кроки:

– оцінити ризики внесення змін до вищезазначеного Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів;

– опрацювати шляхи врегулювання ситуації із виконавчими написами;

– опрацювати шляхи вдосконалення системи кредитування населення України у місцях реалізації побутової техніки та товарів першої необхідності, які б дозволяли захистити інтереси населення та зменшити відсоткову ставку тощо.

Сподіваюсь, діючій українській владі вистачить здорового глузду, щоби діяти зважено і не зробити помилок, які здатні нанести непоправимої шкоди для фінансового сектору нашої економіки.